Айфель () — низькогірне пасмо на заході Німеччини та на сході Бельгії, що прямує через південний захід Північного Рейну — Вестфалії та північний захід землі Рейнланд-Пфальц між Ахеном на півночі та Тріром на півдні, та південь німецькомовної спільноти Бельгії.
Айфель є частиною Рейнського масиву; на півночі розташований Національний парк Айфель.
Географія
Розташування Гори Айфель обмежені річкою Мозель з півдня та Рейном на сході. На півночі вони межують з горами Хоес-Фенн (Hohes Venn), на заході — з Арденнами Бельгії та Люксембургу.
Топографія Айфель розташовано на частині Рейнського масиву, що класифікується як пенеплен та утворився внаслідок ерозії древніх гір часів Герценського орогенезу і подальшого підняття. Окремі гірські пасма, заввишки до 700 м, такі як та Високий Фенс, височіють над західною частиною плато. У східній частині, у та , окремі шлакові конуси та базальтові , як та , утворилися в результаті вулканізму у третинному та четвертинному періодах і піднімаються над горбистою рівниною.
Ріки, що впадають у Мозель, Рейн і Маас, такі як Ур, , Ар, і Рур, врізалися глибоко в плато і утворили великі долини.
Ейфель займає площу 5300 км² і географічно поділений на Північний та Південний Ейфель. Далі існує поділ на кілька природних регіональних ландшафтів, деякі з подальшими підрозділами.
Національні та природні парки З 2004 року на частині було утворено Айфельський національний парк. З півночі на південь в Айфелі також є чотири природні парки: , , , , хоча перший з перелічених парків простягається лише до північного передгір’я Айфеля.
Поділ У горах Айфель виділяють декілька окремих пасом: Найпівнічніша частина має назву Північний Айфель (Nordeifel) та має у своєму складі , Високий Фенс ("Хохес Венн") та Вапняковий Айфель (Калькейфел). Північно-східна частина має назву Elkins, T.H. (1972). Germany (3rd ed.). London: Chatto & Windus, 1972. . () і піднімається на північ від річки Ар у районі Арвайлер. На південь від річки Ар простягається пасмо Hohe Eifel («Високий Айфель») з найвищою з гір Айфель вершиною 747 м; На заході, уздовж кордонів з Бельгією, тягнеться пасмо Шнайфель (Schneifel, можливо від — «Сніжний Айфель») висотою до 698 м. На кордоні з Люксембургом гори звуться Islek (Іслек); Південна частина гір Айфель нижче решти пасма, її перетинають декілька річок, що протікають з півночі на південь до річки Мозель. Найбільша з них — річка Кілл, гори обабіч її називаються Kyllwald (Кільвальд); На півдні гори Айфель закінчуються пасмом Форайфель () та річкою Мозель. Вулканічний район Айфель — в центрі південної частини гір Айфель, відомий своїми маарами. Неподалік від міста Бонна розташований діючий вулкан — маар озеро Лаах (). 2007 року з кратерного озера почалися виходи вуглекислого газу. У ході вивчення околиць вулкана з'ясувалося, що низовина, в якій розташований маар, є давньою кальдерою супервулкана, останнє виверження якої відбулося близько 13 000 років тому (фреатичне).
Цікаві факти Назва цієї німецької області, у французькій транскрипції «Ейфель», дала нове ім'я для родини Гюстава Ейфеля, уродженого Бонікгаузен (Bönickhausen); його предок, який переселився у Францію, походив з Айфеля. 2004 року близько 110 км ² було виділено під національний парк Айфель. У горах Айфель знаходиться Нюрбургрінг, одна з найвідоміших гоночних трас у світі. Її північну петлю Нордшлайфе () через довгу, складну та небезпечну ділянку траси, що проходить через ліс, також називають «Зеленим пеклом» (). Цікавою історичною пам'яткою Айфеля є акведук Айфель — один з найдовших римських акведуків, що свого часу постачав водою місто Кельн.
Примітки
Література
Wilhelm Meyer: Geologie der Eifel, Schweizerbart'sche Verlagsbuchhandlung, Stuttgart 1986, ISBN 3-510-65127-8 Rolf Purpar: Reisebuch Nordeifel, Meyer & Meyer Verlag, Aachen 1992, antiquarisch Roland Walter u.a.: Geologie von Mitteleuropa, 5. Auflage, Schweizerbarth'sche Verlagsbuchhandlung, Stuttgart 1992, ISBN 3-510-65149-9 D'hein: Natur- und Kulturführer Vulkanland Eifel. Mit 26 Stationen der «Deutschen Vulkanstraße». Gaasterland Verlag, Düsseldorf 2006, ISBN 3-935873-15-8 Walter Pippke u. Ida Leinberger: Die Eifel. Geschichte und Kultur des alten Vulkanlandes zwischen Aachen und Trier. 5., aktualis. Aufl. DuMont Reise Verlag, Ostfildern 2006. ISBN 978-3-7701-3926-2 Michael Losse: Burgen und Schlösser in der Eifel. Regionalia Verlag, Rheinbach 2013. ISBN 978-3-939722-44-1 Angela Pfotenhauer und Elmar Lixenfeld: Eifel. Monumente edition, Deutsche Stiftung Denkmalschutz, Bonn 2013, ISBN 978-3-86795-068-8
Посилання
Volcano Live — John Search Peakbagger.com Nationalpark Eifel Naturpark Hohes Venn-Eifel Der Eifelverein — Wandern und mehr in der Eifel Wanderwege Eifel Айфель на картах 15 і 16 століть Вулкан Лаахер (Laacher see)