Сапоніт

Сапоніт — мінерал, водний алюмосилікат магнію шаруватої будови. Група смектиту.

Інша назва: мило гірське, мильний камінь, каткініт, піотин, расуліт, таліт. Етимологія та історія

Першу, хоча й неточну, згадку про мінерал можна знайти в 1758 році в праці Акселя Кронстедта (1722-1765) «Спроба нової мінералогії» в описі різних типів глини. Як підвид «скам'янілих» глин описується як щільна і пухка глина з невідчутними частинками. Інші назви — бріанзонська крейда, смекта і крем бріанзонський. Крім того, мінерал відомий як англійська глина яка може бути білим (Ландсенд в Корнуоллі), жовтим, червоним і білим (Ландсенд, Швейцарія) за кольором і виглядає як венеціанське мило.Axel Cronstedt: Versuch einer neuen Mineralogie. Roth, Göttingen 1760, S. 68 (eingeschränkte Vorschau in der Google-Buchsuche – schwedisch: Forsök til mineralogie, eller Mineral-Riketes Upställning. Stockholm 1758.

Німецький хімік Мартін Генріх Клапрот (1743-1817) також повідомляє про англійську фуллерну землю, яка є важливою для якості англійських суконних виробів. Особливо високо цінувалася серед майстрів сукна глина з графства Суррей. Окрім загального опису кольору, м’якості та відчуття жирності при дотику до мінералу, Клапрот особливо підкреслює його властивість швидко та безшумно руйнуватися у воді.

Назва сапоніт, яка досі актуальна після латинського слова sapo, що означає «мило», була введена в 1840 році шведським хіміком і мінералогом Ларсом Фредріком Сванбергом (1805–1878) і також є натяком на мильне, жирне відчуття під час дотику до мінералу. Сванберг також надає перший повний опис мінералу, включаючи приблизну хімічну формулу.L. F. Svanberg: Saponit und Rosit, zwei neue Minerale. In: Annalen der Physik und Chemie. Band 133, 1842, S. 165–176, doi:10.1002/andp.18421330912 (eingeschränkte Vorschau in der Google-Buchsuche).

Мис Лізард-Пойнт у Корнуоллі вважається першим місцем (типовим місцем розташування) сапоніту.

Типовий матеріал, тобто зразки мінералів з першого місця відкриття, доступні в Фрайберзькій гірничій академії під номером каталогу. 44591.

Загальний опис Хімічна формула:

1. За Є. Лазаренком: Mg3[(OH)2|Al0,33Si3,67O10]•nH2O. 2. За К. Фреєм: (0,5Ca, Na)0,33(Mg, Fe)3(Si, Al)4O10(OH)2•4 H2O. 3. За «Fleischer's Glossary» (2022): (Ca, Na2)0.15(Mg, Fe)3(Si, Al)4O10(OH)2.4(H2O).

Розрізняють різновиди сапоніту: алюмінієвий, залізистий, калієвий, мідний і нікелевий.

Аморфний. Подібний до монтморилоніту.

Форми виділення: лускаті, землисті, глиноподібні щільні маси; спутано- або субпаралельно-волокнисті аґреґати; сфероліти; іноді невеликі сталактити.

У вогкому стані м'який, жирний на дотик. У сухому стані — щільна пориста маса.

Спайність досконала по (001). Характерна складна будова кристалічної ґратки, наявність у між пакетних просторах катіонів, які здатні заміщатися іншими катіонами, можливість внутрішньокристалічного набрякання. Густина 2,2-2,3. Тв. 1,5-2,5. Колір жовтуватий, бурий, сірувато-зелений. Злом нерівний.

Розповсюдження Зустрічається в зоні вивітрювання магнезіальних порід, метасоматичних доломітизованих вапняках. Заповнює мигдалини. Звичайний мінерал кислих ґрунтів. Супутні мінерали: цеоліти, кальцит. Знахідки: Форерські о-ви (Данія), шт. Монтана (США), оз. Верхнє (Канада). Сапонітові глини виявлені також в Україні на західному схилі Українського щита (алюмінієвий різновид сапоніту) в селах Ташки в Улашанівській сільській громаді Шепетівського району та Варварівка у Славутській міській громаді Шепетівського району Хмельницької області.

Різновиди Розрізняють: сапоніт алюмініїстий або алюмосапоніт (різновид сапоніту, який містить понад 10 % Al2O3), сапоніт залізний або лембергіт, ферисапоніт (різновид сапоніту з незначною кількістю Fe2O3 який заміщує MgO), сапоніт калієвий або калійсапоніт (різновид сапоніту, який містить до 6,57 % K2O), сапоніт мідний або купросапоніт, медмонтит (суміш хризоколи та слюди), сапоніт нікелистий або нікельсапоніт (різновид сапоніту з незначною кількістю NiO який заміщує MgO), сапоніт цинковистий (те ж саме, що й монтморилоніт цинковистий, який містить до 39,33 % ZnO), цебедасит (сапоніт з родов. Цебедассі, Італія).

Застосування Сапоніт застосовують у сільському господарстві для мінеральної підгодівлі тварин, як консервант зелених кормів, природне мінеральне добриво, при рекультивації земель, забруднених радіонуклідами. Потреба України в сапонітовій сировині на початку XXI ст. становить 4 млн т. на рік. Одним з основних напрямків утилізації сапонітових відходів є отримання будівельних матеріалів, а саме продуктів випалу (цегла, керамзит), а також використання відходів збагачення як сировини для виробництва цементу. Застосування сапонітвміщуючої суспензії як добрива відбувається за аналогією з доломітового і вапняного борошна, тобто у вигляді подрібненого твердого осаду. Подрібнення відбувається в процесі приготування сировинної маси для отримання портландцементу, внаслідок чого немає необхідності в додаткових операціях з подрібнення і в ході одного виробничого процесу вирішуються два різні технічні завдання.

Див. також Список мінералів

Примітки

Література

Сапоніт і аеросил у тваринництві та медицині / [Кулик М. Ф. та ін.] ; за ред. М. Ф. Кулика, Т. В. Засухи, М. Б. Луцюка. — Вінниця: Рогальська І. О. [вид.], 2012. — 362 с. : рис., табл. — ISBN 978-966-2585-34-6 Dana, E.S. (1892) Dana's system of mineralogy, (6th edition), 682-683. Saponite \\ Handbook of Mineralogy https://rruff.geo.arizona.edu/doclib/hom/saponite.pdf

Посилання Сапоніт //Фармацевтична енциклопедія saponit na stronie Webmineral.com saponit na stronie Mindat.org