Карл Вейпрехт (Carl Weyprecht) (8 вересня 1838, Дармштадт — 29 березня 1881, Міхельштадт) — австрійський морський офіцер і геофізик, дослідник Арктики.
У 1856 році поступив на службу в австрійський флот. У 1871 році разом з Юліусом Пайєром здійснив експедицію на Шпіцберген і Нову Землю. У 1872–1874 рр.. брав участь у великій австро-угорській полярній експедиції на парусно-паровій шхуні «Адмірал Тегетгоф» () і відкрив острови Земля Франца-Йосифа.
Друкувався в журналі Августа Петермана «Mitheilungen» та інших журналах, написав: «Die Metamorphosen des Polareises» (Відень, 1870); «Astronom. und geodäsische Bestimmungen der österr.-ungar. arktischen Expedition» (Відень, 1877); «Die Nordlichtbeobachtungen der österr.-ungar. arktischen Expedition» (Відень, 1878); «Praktische Anleitung zur Beobachtung der Polarlichter und der magnetischen Erscheinungen in hohen Breiten» (1881).
На зборах німецьких природознавців у 1875 році виклав свій план заміни полярних експедицій систематичними дослідженнями полярних країн, для чого пропонував заснувати в цих країнах постійні міжнародні спостережні станції: «Необхідно оточити північну полярну область кільцем станцій, на яких проводилися б одночасні, протягом одного року, за допомогою однакових приладів і однакових методів, різні спостереження. Облаштування хоча б декількох наукових станцій також і в Антарктиці значно підвищило б цінність результатів цієї роботи». У 1872 році ідеї Вейпрехта були підтримані створенням Міжнародної метеорологічної організації (ММО). Другий міжнародний метеорологічний конгрес (Рим, 1879), рекомендував урядам країн-учасниць ММО прийняти план Вейпрехта до реалізації. У тому ж році була заснована Міжнародна полярна комісія (МПК). Метою МПК була організація дослідницької програми, що отримала назву «Міжнародного полярного року»Андреев А. О., Дукальская М. В., Фролов С. В. ПЕРВЫЙ МЕЖДУНАРОДНЫЙ ПОЛЯРНЫЙ ГОД (1882—1883 гг.) .
Помер від туберкульозу.
Посилання
Примітки