Українсько-китайські відносини () — це двосторонні відносини між Україною та Китаєм у галузі міжнародної політики, зокрема, економіки, освіти, науки, культури тощо.
Китай визнав незалежність України 27 грудня 1991 року, дипломатичні відносини встановлено 4 січня 1992 року.Четвертий територіальний департамент - МЗС України
У березні 1993 року у Пекіні Україна відкрила Посольство України в КНР, у серпні 2001 року — Генеральне консульство України в Шанхаї.
Посольство КНР в Україні відкрито в 1992 у Києві, у 2006 — Генеральне консульство КНР в Одесі.
Історія
Відносини між Україною та Китаєм почали зароджуватись ще за часів скіфської доби завдяки Великому шовковому шляху, що своєю північною гілкою заходив на територію сучасної України — Крим.
У 2021р. на Миколаївщині у селі Скобелеве Казанківського району під час розкопування унікального кургану, який належить до висунської групи царських скіфських поховань (близько 2,5 тисячі років), українські археологи знайшли супроводжувальне поховання та рештки тканини - попередні дослідження вказують, що це був шовк або батист. Тканина до скіфів потрапила з Китаю. "Це дало підстави стверджувати, що в 4 столітті до нової ери Миколаївщина входила в систему Великого шовкового шляху, який проходив з Китаю до Європи", - розповів старший викладач Миколаївського національного університету імені Сухомлинського, керівник Березанської археологічної експедиції О. Смирнов.
У період правління династії Юань (1271–1368) про «піднебесну імперію» знали у Києві, Галичі та Володимирі-Волинському.
Гетьман Війська Запорозького Дем'ян Многогрішний проводив у 1688—1692 роках у Китаї діяльність, у 1689 брав участь у перемовинах царського посла Ф. Головіна з Китаєм, що завершилися підписанням Нерчинського договору.
У 1714-1719 архімандрит Іларіон Лежайський призначений головою першої російської Духовної православної місії у Китаї.
У другій половині 18 ст. — початку 19 сторіччя інтенсивність українсько-китайських відносин зменшилася через те, що Україна остаточно втратила незалежність, і всі наступні контакти з Китаєм Україна здійснювала як складова частина російської держави.
Проте, після поразки визвольних змагань на території Зеленого Клину в 1918—1919, українсько-китайські відносини почали набирати обертів, оскільки після поразки російська влада почала масово переселяти українців до Маньчжурії. У результаті там українці створили етнічні поселення з центром у Харбіні. Також самі українці в Україні почали більше цікавитись Китаєм: вивчали історію, культуру, економіку, політику Китаю, китайську мову.
Після проголошення Китайської Народної Республіки 1 жовтня 1949 року почався новий виток українсько-китайських відносин. Україна, як складова частина СРСР, відіграла значну роль у зародженні китайської металургії, машинобудування, сілького господарства, надсилаючи наших вчених, інженерів для надання допомоги у створенні відповідних галузей. У той же час Україна використовує досвід Китаю у відповідних галузях, отримує технічну допомогу.
Протягом 1949-1965 років відбувався двосторонній обмін делегацій із письменників, науковців, артистів, влаштовувалися культурні виставки, видавалися найкращі твори письменників обох країн. Зв'язки між собою встановили університети, академії наук, а також вчені. Відбувався обмін науковцями, аспірантами, студентами, а також інформацією, проводились спільні дослідження.
Сучасні двосторонні зв'язки
Політичні зв'язки 1991 — Китай визнав незалежність України 27 грудня 1991 року 1992: дипломатичні відносини було встановлено 4 січня 1992 року Посольство КНР в Україні Китай відкрив 1992 року у Києві у жовтні 1992 року Президент України Леонід Кравчук здійснив перший офіційний державний візит до Китаю, 1993: у березні 1993 року у Пекіні Україна відкрила Посольство України в КНР. у квітні 1993 року Голова Верховної Ради України Іван Плющ 1994: візит віце-прем'єр-міністра України Валерія Шмарова до Китаю у вересні 1994 року тодішній Голова КНР Цзян Цземінь здійснив державний візит в Україну, а у грудні 1995 року — офіційний візит Президента України Леоніда Кучми у Китай. 1995 — у червні 1995 року прем'єр Держради КНР Лі Пен здійснив офіційний візит в Україну 1996 — у березні 1996 року офіційний візит в Україну здійснив Голова Постійного комітету Всекитайських Зборів Народних Представників Цяо Ши. 1997 — прем'єр-міністр України Валерій Пустовойтенко відвідує Китай. 1999: у березні 1999 року Заступник КНР відвідує Україну у липні 1999 року приїзд Заступника Голови Народної політичної консультативної ради Китаю Чень Цзюньшена в Україну 2000 — у квітні 2000 року Степан Гавриш як заступник Голови Верховної Ради України відвідує Китай 2001: у липні 2001 року Голова КНР Цзян Цземінь приїздить в Україну у серпні 2001 року відкрито Генеральне консульство України в Шанхаї. 2002 — 17-20 листопада 2002 року Президент України Леонід Кучма здійснює офіційний візит до Китаю 2003 — 1-4 квітня 2003 року Президент України Леонід Кучма здійснює державний візит до Китаю 2006 — відкриття Генерального консульства КНР в Одесі. 2010 — 2-5 вересня 2010 року Президент України Віктор Янукович здійснив офіційний візит до Китаю 2011 — 18-20 червня 2011 року Голови КНР Ху Цзіньтао здійснив офіційни візит в Україну 2012 — 27 березня 2012 року у Сеулі Президент України Віктор Янукович зустрівся Головою Китайської Народної Республіки Ху Цзіньтао 2023 — серпень — участь спецпредставника уряду КНР у питаннях Євразії Лі Хуея у багатосторонніх консультаціях щодо мирного врегулювання, які пройшли у Саудівський Аравії
Економічні зв'язки
Імпорт та експорт У 2012 році КНР посіла перше місце серед торгових партнерів України у Азійсько-Тихоокеанському регіоні. Згідно із даними Держстату України, у 2012 експорт товарів і послуг у КНР склав $1 млрд. 858 млн (зменшення порівняно з попереднім роком на 17,6 %). Україна експортувала до КНР мінеральні продукти (80,9 % від всього експорту), машини, устаткування та механізми (4,5 %), жири і масла тваринного або олії рослинного походження (4,0 %).
Натомість Україна імпортувала товарів на $7 млрд. 924 млн. (збільшення порівняно з попереднім роком на 26,1 %): машини, устаткування та механізми (36,3 % від всього імпорту), текстиль та текстильні вироби (11,0 %), неблагородні метали та вироби (8,5 %), взуття, головні убори, парасольки (8,1 %), пластмаси і каучук (7,1 %). Тобто зовнішньоторговельний оборот України з Китаєм 2012 року становив $9 млрд. 783 млн. (негативне сальдо для України — $6 млрд. 66 млн).
У 2019 Китай вийшов на перше місце серед країн – торгових партнерів України. Товарообіг досяг $11,7 млрд. Ключовими пріоритетами співпраці з КНР є сільське господарство, енергетика та енергоефективні технології, туризм, культурний та науковий обмін, космічна галузь.
Загальний обсяг українсько-китайської торгівлі за 2020 рік сягнув 15 мільярдів доларів США
Інвестиції
1 квітня 2019 був укладний Меморандум про надання Державною експортною кредитною агенцією КНР Sinosure групі Нафтогаз страхової квоти на $1 млрд. Це дозволить Нафтогазу залучити фінансування та прямі інвестиції з Китаю в межах цієї суми. Заплановано, що на першому етапі під страхове покриття Sinosure буде залучено близько $160 млн для фінансування чинних контрактів «Укргазвидобування» з китайськими корпораціями, що постачають бурове обладнання та здійснюють бурові роботи. Закупівля сучасного бурового обладнання та освоєння нових родовищ дасть змогу наростити вітчизняний газовидобуток.
За результатами засідання Міжурядової комісії Китай-Україна у грудні 2020р. віцепрем’єрка О. Стефанішина та віцепрем’єр Державної Ради КНР Лю Хє підписали План дій щодо співпраці та пришвидшення реалізації спільних намірів у торговельно-економічній, інвестиційній сферах, секторах інфраструктури та енергетики, аграрній, промисловій та гуманітарній сферах тощо.
Транспортні перевезення
В кінці листопада 2015 року транспортні компанії Китаю, Казахстану, Грузії, Азербайджану і Туреччини підписали в Стамбулі Угоду про створення консорціуму для перевезення вантажів з Китаю до Європи в обхід російської території — Транскаспійський транспортний маршрут. 14 січня до проєкту долучилась Україна.
Починаючи з квітня 2019 став регулярним маршрут Алашанькоу (Китай) – Епершеке (Угорщина), що доставив вантаж з Китаю до Угорщини. З січня 2020 року поїзди з Китаю в ЄС нарешті почали прямувати транзитом через Україну.
За неповний рік державному оператору залізниць спільно з перевізниками з інших країн вдалося налагодити рух поїздів за двома маршрутами. По першому з них «Китай - Монголія - Росія - Україна - Угорщина / Словаччина» за 11 місяців проїхав 21 поїзд з кінцевою зупинкою в Угорщині (1864 контейнери).
Другий маршрут «Китай - Казахстан - Росія - Україна - Словаччина / Угорщина / Польща» виявився затребуванішим. По ньому пройшло 34 поїзди, які перевезли 3130 контейнерів.
Крім того, з червня 2020 на станцію Київ-Ліски почали регулярно прибувати прямі контейнерні поїзди з Китаю. Вони привезли в Україну 1374 контейнери. Як правило, відправляють їх з центрального і північно-східного Китаю, зокрема зі станцій Ухань, Яньтай, Наньчан, Дзінаньнань, Хенган і Сіньджу (Сіань).
Тим самим Україна стала частиною ще одного маршруту «нового Шовкового шляху». В 2011 відбувалось 17 рейсів поїздів між Китаєм та Європою. В 2020 їхня кількість збільшилась до 10 тис., ріст у 588 раз. В європейські країни поїзди вирушають із 60 міст Китаю.
Китайські вантажовідправники стали активно використовувати контейнерні поїзди для доставки вантажів до Європи багато в чому завдяки програмі субсидування з боку уряду КНР, яка компенсує від 40 до 60% вартості перевезення по всьому маршруту поїзда.
В Україні такого виду стимули навряд чи можливі, тому найближчим часом можна розраховувати на розвиток насамперед транзитної складової цього проєкту. У цьому напрямку вже зроблено ряд кроків.
Так, Україна і Словаччина підписали меморандум про співпрацю в рамках «Економічного пояса Шовкового шляху», який передбачає спільне розвиток інфраструктури та процедур для збільшення вантажопотоку з Китаю в ЄС через Україну і Словаччину.
Укрзалізниця розвиватиме контейнерні залізничні перевезення Китай - Європа і планує вводити нові міжнародні маршрути співпрацюючи з DHL Global Forwarding, PKP Cargo Connect та BTLC Germany.
Культурні зв'язки Китайською мовою протягом 1949—1965 років було видано твори Т. Шевченка, Л. Українки, І. Франка, О. Гончара, М. Стельмаха, Б. Олійника.
Українські переклади Лу Сіня, Лао Ше, Ду Пенчена, Мао Дуня, Ба Цзіня, Пу Сунліна та інших здійснювались мовознавцем І. Чирко.
Після проголошення Україною незалежності, культурні зв'язки між Україною і Китаєм ще більше поглибились. 2002 і 2009 років пройшло 1-е і 2-е засідання відповідно Спільної українсько-китайської комісії з питань співробітництва у галузі культури. Результатом цих засідань стало підписання Планів культурного співробітництва на 2002—2006 та 2009—2012 роки.
У травні 2016 року Харківський академічний російський драматичний театр ім. О.С. Пушкіна завершив двомісячний гастрольний тур по 14 містах КНР. Тодішній посол України в Китаї О. Дьомін, відвідавши спектакль театру у Шанхаї, назвав колектив першопрохідцем у налагодженні культурних зв’язків між Україною і Китаєм у сфері драматичного мистецтва.
2018-го за підтримки Міністерства культури та туризму Китаю та Департаменту освіти міста Пекіна відбувся Міжнародний фестиваль класичного балету. Організатор фестивалю – Пекінська хореографічна академія – запросила до участі колективи із 38 країн світу. За ініціативи «Центру культури та мистецтв Китаю» Україну представляли студенти Київського хореографічного училища.