Енергоефективність в університетах – книга, заснована українською університетською спільнотою "Енергоефективні Університети" для збирання, структурування даних, досвіду та практики енергоощадності та енергоефективності в студмістечках.
В книзі розглядяється не тільки досвід українських університетів, але й досвід університетів зарубіжних.
Див також Енергоефективність в університетах/Зелені студмістечка.
Вступ, або навіщо університетам бути енергоефективними Методологія, або що первинне – техніка чи підходи? Іншими словами – техніка і культура енерговикористання або техніка і екологічна культура. Однозначно первинним є екологічна культура і культура енерговикористання, як складова екологічної культури. Енергоменеджмент це майстерність управління енергетичними потоками з метою досягнення оптимального соціально-екологічного та економічного ефекту.
Енергоменеджер це спеціаліст з управління енергетичними потоками, що повинен враховувати екологічні, економічні та соціальні аспекти при прийнятті рішень щодо раціонального використання природних ресурсів з метою сприяння сталому розвитку громади, або хоча б призупинення деградації соціально-екологічних систем, якими є сучасні міста.
Що таке енергоефективність д.т.н., проф., акад. УНГА М.Д. Гінзбург, завідувач Галузевого Нормативно-термінологічного центру, Харків. (Ринок Інсталяцій № 4/2008)
У попередньому числі (№ 3) нашого журналу (с. 43) надруковано Указ Президента України , у якому сформульовано нові пріоритети державної політики щодо ефективного використання паливно-енергетичних ресурсів (ПЕР). Зокрема Кабінету Міністрів України доручено розробити та внести на розгляд Верховної Ради України законопроект щодо забезпечення ефективного використання ПЕР, у якому передбачити: визначення ефективного використання ПЕР (далі – енергоефективність); механізми державного регулювання, контролю та стимулювання енергоефективності; завдання та повноваження спеціально уповноваженого центрального органу виконавчої влади з питань реалізації державної політики щодо енергоефективності, інших органів виконавчої влади та органів місцевого самоврядування з цих питань; запровадження системи енергетичного маркування обладнання.
Крім того, Кабінет Міністрів України повинен у 2008 році вжити заходів щодо запровадження системи національних стандартів у сфері ефективного використання ПЕР, альтернативних джерел енергії та удосконалення порядку нормування питомих витрат ПЕР у суспільному виробництві.
Порівнюючи поставлені завдання з тими, які ставила держава в попередні роки, можна зробити висновок, що йдеться про нові пріоритети енергетичної політики в контексті сталого розвитку.
Ця стаття є продовженням наших публікацій на шпальтах журналів "Ринок інсталяцій" та "Електроінформ" і має на меті привернути увагу фахівців до термінологічних розбіжностей у чинних нормативних документах (НД) щодо ефективного використання ПЕР.
1. Що таке клас енергоефективності?
Розуміючи неминучість економічного зростання, і, отже, неминучість зростання споживання ПЕР і збільшення виробляння енергії, міжнародне співтовариство виробило ряд нових пріоритетів енергетичної політики, орієнтуючи подальший розвиток енергетики відповідно до принципів сталого екологічно безпечного розвитку (sustainable development). Енергетична політика повинна ґрунтуватися на таких трьох китах:
енергоощадність ( energy saving); енергоефективність (energy efficiency); екологічна безпека (environmental safety).
Ми вже неодноразово (див., наприклад, (2)) привертали увагу читачів до неправильного подання в українських НД, статтях, підручниках та інших джерелах понять, які англійською (російською) позначають так: energy saving (рос. энергосбережение), energy saving mode (рос. энергосберегающий режим), energy-saving technology (рос. энергосберегающая технология).
Ще раз підкреслимо, що широковживаний термін енергозбереження є хибним, оскільки для збереження (рос. сохранения, англ. conservation) енергії не треба докладати жодних зусиль. Бо є фундаментальний закон природи – закон збереження та перетворення енергії (рос. закон сохранения и превращения энергии, англ. conservation law), згідно з яким за будь-яких фізичних взаємодій енергія не створюється і не зникає, а лише перетворюється з однієї форми в іншу. А правильним є термін енергоощадність (рос. энергосбережение, англ. energy-saving), яким треба позначати діяльність (організаційну, наукову, практичну, інформаційну), спрямовану на раціональне використання та економне витрачання первинної та перетвореної енергії й природних енергетичних ресурсів у народному господарстві та яку реалізують, використовуючи технічні, економічні та правові методи (ДСТУ 2420-94, п. 1.1).
Щодо енергоносіїв (перш за все палива), мають сенс обидва поняття: паливозбереження – це запобігання крадіжкам палива (наприклад, самовільному відбиранню з нафто- та продуктопроводів тощо) та його псуванню; паливозаощаджування – це раціональне витрачання палива, використовуючи відповідні сучасні технології.
У директиві ЄС (3) ужито термін energy efficiency class.
Клас енергетичної ефективності виробу (рос. класс энергетической эффективности изделия (ГОСТ Р 51388-99), англ. energy efficiency class) – рівень економічності енергоспоживання виробу, що характеризує його енергоефективність на стадії експлуатування.
Примітка: Євросоюз установив сім класів енергоефективності (А, В, С, D, Е, F, G): клас А відповідає максимальній енергоефективності, а клас G – мінімальній.
Енергоефективність – співвідношення між кількістю енергії на виході процесу перетворювання до кількості енергії на вході. Для окремих виробів це поняття збігається з поняттям коефіцієнт корисної дії (ККД). Отже, енергоощадність – це діяльність, а енергоефективність – це сукупність показників, яка дає змогу порівнювати різні вироби однакового призначення з погляду споживання енергії.
Джерела:
Залучення та мобілізація студентів до проектів енергоефективності
Залучення бізнесу до проектів енергоефективності в університетах
Економіка проектів з енергоефективності в університетах Повернення на інвестиції (ROI)
Українське законодавство з питань енергоефективності Перелік посилань на тексти законів та підзаконних актів з сайту Інституту відновлюваної енергетики Національної академії наук України:
Закони України
Закон України №74/94-ВР від 01.07.1994 р. “Про енергозбереження”
Закон України №435/96-ВР від 29.10.1996 р. “Про ратифікацію Рамкової конвенції ООН про зміну клімату”
Закон України №575/97-ВР від 16.10.1997 р. “Про електроенергетику”
Закон України №89/98-ВР від 06.02.1998 р. “Про ратифікацію Договору до Енергетичної Хартії та Протоколу до Енергетичної Хартії з питань енергетичної ефективності і суміжних екологічних аспектів”
Закон України №648-XIV від 13.05.1999 p. “Про ратифікацію Кредитної угоди (Фінансування Української енергозберігаючої сервісної компанії (УкрЕско) між Україною та Європейським банком реконструкції та розвитку”
Закон України №1391-XIY від 14.01.2000 р. “Про альтернативні види рідкого та газового палива”
Закон України №2550-ІІІ від 21.06.2001 р. “Про внесення змін до Кодексу України про адміністративні правопорушення щодо встановлення відповідальності за порушення законодавства про енергозбереження”
Закон України №2665-III від 12.07.2001р. “Про нафту і газ”
Закон України №40-IV від 04.07.2002р. “Про інноваційну діяльність”
Закон України №555-IV від 20.02.2003р. “Про альтернативні джерела енергії”
Проект Закону України “Про комерційний облік ресурсів, передача яких здійснюється мережами”
Закон України "Про внесення змін до деяких законів України щодо встановлення "зеленого" тарифу"
Укази Президента України Указ Президента України №1389/99 від 28.12.2000 p. “Про внесення змін і доповнень до Положення про Державний комітет України з енергозбереження”
Указ Президента України №598/2000 від 14.04.2000 p. “Про Міністерство палива та енергетики України” + зміни та положення
Указ Президента України №662/99 від 16.06.99 p. “Про заходи щодо скорочення енергоспоживання бюджетними установами, організаціями та казенними підприємствами”
Указ Президента України №70/99 від 27.01.99 p. “Про зміни та визнання такими, що втратили чинність, деяких актів Президента України”
Указ Президента України №918/95 від 06.10.95 р. “Про положення про Державний комітет України з енергозбереження”
Указ Президента України №666/95 від 26.07.95 р. “Про утворення Державного комітету України з енергозбереження”
Постанови Кабінету Міністрів 1992-1995
Постанова Кабінету Міністрів України №449 від 05.08.92 р. “Про порядок прийняття в експлуатацію закінчених будівництвом об’єктів державного замовлення”
Постанова Кабінету Міністрів України №699 від 02.09.93 р. “Про заходи щодо ефективного використання газу”
Постанова Кабінету Міністрів України №415 від 15.06.94 p. “Про будівництво вітрових електростанцій”
Постанова Кабінету Міністрів України №741 від 18.09.95 p. “Питання Державного комітету України з енергозбереження”
1996
Постанова Кабінету Міністрів України №20 від 09.01.96 p. “Про управління сферою енергозбереження”
Постанова Кабінету Міністрів України №100 від 17.01.96 р. “Про Державну програму "Екологічно чиста геотермальна енергетика України"
Постанова Кабінету Міністрів України №163 від 07.02.96 р. “Про загальнодержавний позабюджетний фонд енергозбереження”
Постанова Кабінету Міністрів України №575 від 29.05.96 р. “Питання Державної інспекції з енергозбереження” ЗАВАНТАЖИТИ
Постанова Кабінету Міністрів України №1293 від 24.10.96 р.“Про виділення коштів Державному комітетові з енергозбереження”] ЗАВАНТАЖИТИ
Постанова Кабінету Міністрів України №1308 від 26.10.96 р. “Про порядок використання коштів, одержаних за неефективне використання газу”
Постанова Кабінету Міністрів України №1358 від 08.11.96 р. “Про порядок переведення підприємств на резервні види палива під час похолодань”
1997
Постанова Кабінету Міністрів України №137 від 03.02.97 р. "Про Комплексну програму будівництва вітрових електростанцій"]
Постанова Кабінету Міністрів України №148 від 5.02.97 p. “Про комплексну державну програму енергозбереження України” ЗАВАНТАЖИТИ
Постанова Кабінету Міністрів України №244 від 19.03.97 p. “Про заходи щодо поетапного впровадження в Україні вимог директив Європейського Союзу, санітарних, екологічних, ветеринарних, фітосанітарних норм та міжнародних і європейських стандартів”
Постанова Кабінету Міністрів України №751 від 15.07.97 p. “Про Програму заходів щодо скорочення споживання природного газу”
Постанова Кабінету Міністрів України №786 від 15.07.97 р. “Про порядок нормування питомих витрат паливно-енергетичних ресурсів у суспільному виробництві”
Постанова Кабінету Міністрів України №1422 від 20.12.97 р. “Про створення Української енергозберігаючої сервісної компанії”
Постанова Кабінету Міністрів України №1505 від 31.12.97 р. “Про Програму державної підтримки розвитку нетрадиційних та відновлюваних джерел енергії та малої гідро- і теплоенергетики”
1998
Постанова Кабінету Міністрів України №48 від 19.01.98 р. “Про Концепцію діяльності органів виконавчої влади у забезпеченні енергетичної безпеки України” </span>
Постанова Кабінету Міністрів України №326 від 17.03.98 р. “Про внесення змін до Положення про порядок прийняття в експлуатацію закінчених будівництвом об’єктів державного замовлення”
Постанова Кабінету Міністрів України №1094 від 15.07.98 р. “Про державну експертизу з енергозбереження”
Постанова Кабінету Міністрів України №1308 від 17.08.98 р. “Про Порядок затвердження інвестиційних програм і проектів будівництва та проведення їх комплексної державної експертизи”
1999
Постанова Кабінету Міністрів України №358 від 13.03.99 p. "Про підсумки роботи народного господарства у 1998 році" (п.10-16).
Постанова Кабінету Міністрів України №441 від 24.03.99 p. "Про невідкладні заходи щодо стабілізації фінансового становища підприємств електроенергетичної галузі"