Красноярська гідроелектростанція імені 50-річчя СРСР — розташована на річці Єнісей, за 23 км від Красноярська, поблизу міста Дивногорськ, Красноярський край, Росія. На 2013, є 8-ю за потужністю серед нині діючих гідроелектростанцій у світі і тимчасово (після аварії на Саяно-Шушенській ГЕС) — першою за потужністю ГЕС в Росії. Входить до Єнісейського каскаду ГЕС. У комплекс ГЕС входить, зокрема, єдиний в Росії суднопідіймач.

Загальні відомості

Красноярська ГЕС спроектована інститутом Ленгідропроект. На станції працює 500 осіб. Будівництво ГЕС почалося в 1956, закінчилося у 1972. Перший блок Красноярської ГЕС був пущений 3 листопада 1967.

Склад споруд ГЕС: гравітаційна бетонна дамба довжиною 1065 м і висотою 124 м, складається з лівобережної глухої греблі довжиною 187,5 м, водозливної — 225 м, глухої руслової — 60 м, станційної — 360 м і правобережної глухої — 232,5 м. пригребельної будівлі ГЕС довжиною 360 м і шириною 31 м. Установки прийому і розподілу електроенергії— 220 кВ і 500 кВ. Суднопідіймач з підхідним каналом в нижньому б'єфі.

Всього при будівництві тіла греблі було укладено 5,7 млн ​​м³ бетону. Висота верхнього б'єфа при ППР становить 243 м над рівнем моря, нижнього — від 141,7 до 152,5 м. Допустима висота відроблення водосховища від ППР становить 10 метрів. Максимальна пропускна здатність водоскиду при паводку становить 14 тис. м³/сек, сумарна максимальна пропускаючи здатність гідровузла — 20600 м³/сек Розташування створу греблі відповідає площі водозбору — 288200 км², середньорічний приплив становить 88 км³, що відповідає середній витраті води 2800 м³/сек

Потужність ГЕС — 6000 Мвт. Середньорічне виробництво електроенергії — 19,6—20,4 млрд кВт·год, через нерівномірність припливу (до 40 км³) може змінюватися на 30 %. У будівлі ГЕС встановлено 12 радіально-осьових гідроагрегатів потужністю по 500 МВт, що працюють при розрахунковому напорі 93 м. Гідротурбіни розташовані на позначці 139,5 ± 1 м НРМ, мають зовнішній діаметр робочого колеса 8,65 м і масу 240 т кожна

Гребля ГЕС утворює велике Красноярське водосховище. Площа водосховища близько 2000 км², повний і корисний об'єм 73,3 і 30,4 км³ відповідно. Водосховищем було затоплено 120 тис. га сільськогосподарських земель, в ході будівництва було перенесено 13 750 будівель.

Для пропуску суден споруджений єдиний на 2010 в Росії суднопідіймач. Тоннаж суден що пропускаються суднопідіймачем Красноярської ГЕС може досягати 1500 т.

Хронологія будівництва

14 липня 1955 — наказом № 152 Міністерства будівництва електростанцій для споруди Красноярської ГЕС на Єнісеї створено спеціалізоване Будівельно-монтажне управління будівництва «Красноярскгесстрой». 23 вересня 1955 — Державна комісія затвердила Шуміхінську браму для будівництва Красноярської ГЕС. 1956 — на місці колишнього Знам'янського скиту почав будуватися Дивногорськ. 8 серпня 1959 — у перемички котловану першої черги відсипані перші кубометри скельної породи. 10 серпня 1961 — покладений перший кубометр бетону в водозливну частину греблі Красноярської ГЕС. 25 березня 1963 — на будівництві Красноярської ГЕС перекритий Єнісей. У 1965 році теплохід «Красноярский рабочий» привів до Красноярська з Дудінки морський ліхтер «Лодьма» з першою турбіною для Красноярської ГЕС. 3 та 4 листопада 1967 — в експлуатацію введено перший та другий гідроагрегати Красноярської ГЕС. 1968 — в експлуатацію введено три агрегати Красноярської ГЕС. 1969 — в експлуатацію достроково введені чотири гідроагрегати Красноярської ГЕС. 1970 — на честь 100-річчя з дня народження В. І. Леніна на сто днів раніше терміну введений в експлуатацію 10-й агрегат Красноярської ГЕС. 13 вересня 1970 — Красноярське водосховище досягло своєї проектної позначки. 1971 — в експлуатацію введено два останніх — 11-й і 12-й гідроагрегати Красноярської ГЕС. 26 липня 1972 — Державна комісія прийняла в постійну експлуатацію з оцінкою «відмінно» Красноярську ГЕС. 1982 — здано в постійну експлуатацію суднопідіймач.

Економічне значення

Собівартість 1 кВт · год електроенергії Красноярської ГЕС у 2001 році становила 2,2 коп. Рентабельність ГЕС більше чим в 2 рази вище рентабельності теплових електростанцій і на 2012 перевершує рентабельність практично усіх гідроелектростанцій на території Росії, за винятком Братської ГЕСИнтервью профессора Дмитрия Селютина «ВЕСТИ», 22 августа2009

85 % електроенергії Красноярської ГЕС споживає Красноярський алюмінієвий завод (Русал). Частина що залишилося електроенергії надходить в енергосистему Сибіру.

Наслідки створення

При проектуванні ГЕС були допущені екологічні помилки. Зокрема, передбачалося, що незамерзаюча ополонка матиме довжину 20 км. У реальності вона становить майже 200 км (далі Красноярська), що має сильний вплив на екологію та клімат. Клімат став м'якішим, а повітря вологішим завдяки величезній кількості води, яка накопичується в Красноярському морі. Єнісей у районі Красноярська перестав замерзати. Крім того, ГЕС критикується за великі площі затоплених цінних земель і значну кількість переселеного населення.

Водосховище затопило землі Ємельяновського, Даурського, Новоселовського, Краснотуранського і Мінусинського районів Красноярського краю, Боградського, Усть-Абаканського районів Хакасської АО. Загальна площа — 175,9 тис. га. У зону затоплення потрапило 132 населених пункти, в тому числі 3 райцентри (Даурськ, Новоселово, Краснотуранськ), підлягало переселенню 60 000 чоловік, перебазування десятки підприємств.

Див. також Список найбільших електростанцій світу

Посилання Офіційний сайт Проходження судами ЄРП суднопідіймача Красноярської ГЕС Опис Красноярської ГЕС на сайті інституту Ленгідропроект

Примітки