Олекса́ндр Олекса́ндрович Андро́нов ( , Москва — , Горький) — російський радянський фізик, академік АН СРСР (з 1946).
Закінчив Московський університет (1925), де в наступні роки був аспірантом і працював. З 1931 професор Горьковського університету.
Депутат Верховної Ради СРСР 2—3-го скликань.
У 1969 Президією АН СРСР заснована премія імені О. О. Андронова.
Праці
Наукові праці Андронова присвячені теорії коливань і автоматичного регулювання. Розв'язав ряд важливих питань з теоретичної радіотехніки, теорії годинників та ін. Андронов створив школу спеціалістів у галузі нелінійних коливань і суміжних проблем.
Див. також Критерій Андронова — Понтрягіна
Література
Е. С. Бойко. Александр Александрович Андронов. 1901–1952 — М.: Наука, 1991.(Научно-биографическая литература).
Бібліографія
Андронов А. А., Витт А. А., Хайкин С. Э. Теория колебаний. 2-е изд., 1959
Примітки
Посилання Сообщество учителей физики Санкт-Петербурга Автобіографія