Оре́ст Гео́ргійович Вере́йський (7 липня (20 липня) 1915, с. Аносово, тепер Смоленської області Росії — 2.01.1993) — російський графік.
Біографічні відомості Народний художник РРФСР (1970) і СРСР (1983). Від 1958 член-кореспондент, від 1983 — дійсний член Академії мистецтв СРСР.
Син Георгія Семеновича Верейського та Олени Миколаївни Верейської, внук Миколи Івановича Кареєва.
1936—1938 був вільним слухачем Академії мистецтв у Ленінграді (нині Санкт-Петербург).
Автор ілюстрацій і станкових серій. Для робіт Верейського характерні зіркість спостережень, чіткість графічної манери.
Твори
Ілюстрації до поем Олександра Твардовского «Василь Тьоркін» (1942—1948) і «Дім при дорозі» (1957), до «Розгрому» Олександра Фадєева (1949, видання 1967), «Тихого Дону» (1951—1952), «Долі людини» (1958) і «Піднятої цілини» (1967) Михайла Шолохова; серії малюнків, акварелей і літографій, виконані внаслідок поїздок по Чехословаччині, Сирії, Лівану, Єгипту (всі — 1955), Фінляндії (1957), Ісландії (1958), США (1960 і 1963).
Відзнаки і нагороди Лауреат Державної премії СРСР (1978).
Нагороджений орденом Червоної Зірки та медалями.
Примітки
Література Большая Советская Энциклопедия. — 3-е издание. Большой энциклопедический словарь. — М.: Астрель, 2005. — С. 190. Каменский А. О. Г. Верейский. — М., 1960.