Анато́лій Гео́ргійович Хостіко́єв (), 15 лютого 1953, Київ — український актор театру і кіно, імпресаріо. Народний артист УРСР, повний кавалер ордену «За заслуги».
Переможець конкурсу загальнонаціональної премії «Людина Року 2001» та «Людина Року 2003» у номінації Актор РокуАнатолій Хостікоєв на сайті Театральної компанії «Бенюк і Хостікоєв».
Життєпис
Анатолій Георгійович Хостікоєв народився 15 лютого 1953 року в місті Києві. Батько осетин, мати — українка. Громадянин України.
Освіту здобув у Київському інституті театрального мистецтва імені Карпенка-Карого, який закінчив 1974 року за спеціальністю «актор театру і кіно».
З 1974 по 1976 та з 1977 по 1978 роки — актор Львівського театру ім. М. Заньковецької. Відслужив у лавах радянської армії з 1976 по 1977 роки. З 1978 по 1980 — актор Київського академічного російського театру ім. Лесі Українки, з 1980-го — актор Київського національного академічного драматичного театру ім. Івана Франка.
У 1999 році разом з Богданом Бенюком засновує Театральну компанію «Бенюк і Хостікоєв».
Депутат Київської міської ради 2006—2011 років скликання. Безпартійний.
У квітні 2015 року Анатолій Хостікоєв висловився щодо заборони російських фільмів в Україні. На його думку, вона мала відбутися давно:
У червні 2018 долучився до проекту «ТСН» на підтримку незаконно ув'язненого у Росії українського режисера Олега СенцоваСтрашна правда в тому, що Сенцов готовий боротися до фатального кінця — актор Хостікоєв // ТСН, 06.06.2018.
Родина Надія Кондратовська — перша дружина; Любов Куб'юк — друга дружина; Георгій Хостікоєв — син, актор; Наталія Сумська — третя дружина, українська акторка театру та кіно. В'ячеслав Хостікоєв — син.
Театральні роботи
Національний академічний драматичний театр імені Івана Франка — «Дядя Ваня» за однойменною п'єсою Антона Чехова; реж. Сергій Данченко — Астров 1980 — «Загибель ескадри» О. Корнійчука; реж. Сергій Данченко — Фрегат — «Моя професія — синьйор з вищого світу» Д. Скарніччі, Р. Тарабузі; реж. Володимир Оглоблін — Антоніо «Благочестива Марта» Тірсо де Моліна; реж. Володимир Оглоблін — Дон Філіппе «Санітарний день» О. Коломійця; реж. Володимир Оглоблін — Федя «Мата Харі» Н. Йорданова — Іван Попов «Фронт» О. Корнійчука — Огнєв «Бунт жінок» Н. Хікмета, В. Комісаржевської — Роберто — «Енеїда» І. Котляревського; реж. Сергій Данченко — Еней «Аукціон» М. Гараєва — Валера — «Майстер і Маргарита» за мотивами однойменного роману Михайла Булгакова; реж. Ірина Молостова — Воланд — «Камінний господар» Лесі Українки; реж. Сергій Данченко — Командор «Різдвяна ніч» М. Гоголя — Дяк — «Тев'є-Тевель» Григорія Горіна; реж. Сергій Данченко — Менахем — «Санаторійна зона» М. Хвильового; реж. Сергій Данченко — Анарх — «Біла ворона» Ю. Рибчинського, Г. Татарченка; реж. Сергій Данченко — Жульєн — «Талан» М. Старицького; реж. Ірина Молостова — Антон Квітка — «Крихітка Цахес» Ярослава Стельмаха; реж. Сергій Данченко — Бальтазар — «Мерлін, або спустошена країна» Т. Дорста, У. Елера; реж. Сергій Данченко — Модред — «Кармен» А. Жолдака-Тобілевича, А. Хостікоєва за новелою П. Мериме; реж. Андрій Жолдак — Хосе — «Швейк» за мотивами роману «Пригоди бравого вояка Швейка» Ярослава Гашека; реж. Мирослав Гринишин та Андрій Жолдак — Шпик / жандарм / пан-отець / поручник Лукаш 1999 — «Кін IV» Григорія Горіна; реж. Анатолий Хостикоев — Едмунд Кін — «Пігмаліон» Бернарда Шоу; реж. Сергій Данченко — Генрі Хіггінс — «Отелло» за п'єсою В. Шекспіра; реж. Віталій Малахов — Отелло — «Грек Зорба» Н. Казандзакіса; реж. Віталій Малахов — Алексіс Зорба — «Ліс» Олександра Островського; реж. Дмитро Богомазов — Геннадій Нещасливцев, пеший мандрівник — «Незрівнянна» Питра Квилтера; реж. Анатолій Хостикоєв — Сейнт Клер
Театральна компанія «Бенюк і Хостікоєв» — «Синьйор з вищого світу» Д. Скарніччі, Р. Тарабузі; реж. Анатолій Хостикоєв — Леонида Папагатто — «Про мышей і людей» Дж. Стейнбека; реж. Віталій Малахов — Ленни — «Біла ворона» Ю. Рибчинського, Г. Татарченка; реж. Анатолій Хостикоєв — менестрель — «Задунаец за порогом» за мотивами опери С. Гулака-Артемовского; реж. Анатолій Хостикоєв — Султан — «Люкс для иностранцев» Девида Фримана — спонсор Фестиваля
Інші театри «Сон літньої ночі»; реж. Віталій Малахов — король Оберон (Київський академічний драматичний театр на Подолі) — «Він — моя сестра»; реж. Віталій Малахов — Рой (антреприза)
Режисерські работи — «Кін IV» Г. Горіна — «Синьйор з вищого світу» Д. Скарніччі, Р. Тарабузі — «Біла ворона» Ю. Рибчинського, Г. Татарченка — «Задунаец за порогом» за мотивами опери С. Гулака-Артемовского; реж. Анатолій Хостикоєв — «Незрівнянна» Питра Квилтера
Фільмографія
— «Дума про Ковпака» («Карпати—Карпати») — Янош Шот — «Женці» — Гунько — «Поїзд надзвичайного призначення» — Марчук 1979 — «Вавилон XX» — Володя Яворський, поет — «На мить озирнутися...» — Спирка, матрос — «Контрудар» — Черняховський, генерал 1985 — «Мільйон у шлюбному кошику» — Раймондо — «Точка повернення» — Дмитро Кулебякін, бортмеханік 1986 — «Дім батька твого» — Федір, середній син Платона — «Камінна душа» — Дмитро Марусяк — «Балаган» — Ігор 1990 — «Штемп» — Аркадій Єршов (озвучує Олексій Іващенко) — «Господня риба» — Віктор, актор 1991 — «Кому вгору, кому вниз» (інша назва — «Шоколадний бар») — Фауст 1991 — «Похорон на другому поверсі» — Аркадій Юрійович Єршов, підполковник — «Америкен бой» — Близнюк-старший 1992 — «Для домашнього огнища» — Антін — «Ніч запитань» — актор 1993 — «Пастка» (мінісеріал) — Євгеній Рафалович, адвокат (знятий 1993-го, вийшов на екрани 1996 року, того ж року — Національна премія України імені Тараса Шевченка) — «Викуп» — Євген Андрійович Сагибов, колишній підполковник Радянської армії (озвучив Олексій Горбунов) — «Дякую за те, що ти є» — — «Роксолана» (телесеріал) — султан Сулейман — «Леді Бомж» — «Кен» (Тимур Хакимович Кенжетаєв) — «Серцю не накажеш» — Григорій Варламов, мільйонер — «Наслання» — «Діло було на Кубані» — Ігор Михайлович Крутов — «Пастка» (телесеріал) — Вадим Олександрович Валуєв — «Поки станиця спить» (телесеріал) — Гаврило Петрович, отаман 2014 — «Вітряна жінка» — Олександр Іванович Боголюбов, бізнесмен, голова холдингу «Боголюбов і Ко» — «Останній яничар» (телесеріал) — Гаврило Петрович — «Катерина» — — «Село на мільйон» — Іван Устимович Боярчук, голова сільради селища Куляби — «Казка старого мельника» — Старий мельник — «Віктор Робот» (анімаційний фільм) — музикант (озвучання)
Примітки
Література
Мистецтво України: Біографічний довідник. — К., 1997. — С. 619—620; Хто є хто в Україні. — К., 1997. — С. 543; Хто є хто в Україні. — К., 2000. — С. 513; Шевченківські лауреати: 1962—2001. — К., 2001. — С. 589—591.