Мико́ла Андрі́йович Гірни́к ( 7 червня 1923 — 8 грудня 1981) — український поет, перекладач. Батько поета Павла Гірника.
Біографія Народився 7 червня 1923 року в селі Вербовець (тепер Катеринопільського району Черкаської області) в сім'ї селянина. Після закінчення середньої школи вступив на філологічний факультет Львівського університету.
Учасник німецько-радянської війни з червня 1941 року. Як командир артилерійської батареї, брав участь у боях на Сталінградському та Карельському фронтах. Тричі поранений.
У 1946 році демобілізувався і продовжив навчання в Київському університеті, який закінчив 1950.
У 1949–1954 роках — на редакційній роботі. Повернувся до неї після навчання на Вищих літературних курсах у Москві.
Помер 8 грудня 1981 року в Києві.
Нагороди і почесні звання Нагороджений орденом Червоної Зірки та медалями.
Твори «Моя Звенигородщина» (1950). «Вірність» (1952). «Друзі-солдати» (1953). «Ромашковий цвіт» (1955). «Сонце і грози» (1958). «Сурмачі» (1959). «В авангарді світу» (1960). «Стартують мрії» (1963). «Сузір'я серця» (1965). «Цвіте терен» (1966). «Крізь відстані» (1969). «Одвічне, сьогоденне» (1973). «Невтома» (1975). «Назавжди солдат» (1983).
Перекладав окремі твори російських, білоруських, литовських, казахських письменників.
Література Письменники Радянської України. — К., 1970. — С. 87. Письменники Радянської України. — К., 1981. — С. 46. Крижанівський С. А. Гірник Микола Андрійович // Українська літературна енциклопедія. — Т. 1. — К., 1988. — С. 426. Бурій В. Співець Шевченкового краю. Павло Гірник про батька / Валерій Бурій // Катеринопільський вісник — 1998.— 23 трав.— С. 6. Бурій В. Співець Шевченкового краю (Микола Гірник) // Бурій В. М. Вибрані розвідки, статті та замітки. Вип. 1 / Валерій Бурій. — Черкаси: Вертикаль, 2008. — С. 46-49.: фотогр. Бурій В. Заповіт незламності для нас (до 90-річчя М. А. Гірника) / В. Бурій // Місто робітниче (Ватутіне). — 2013. — 14 черв. — С. 8.