Сульфати — клас мінералів, які у своєму складі містять сульфат-іон (SO42−). Належить до мінеральних солей.
Загальний опис
Основа структури сульфатів — аніони [SO4]2-, які разом з катіонами Ca, Sr, Ba, Pb та ін. створюють єдину структуру. У природі відомо близько 190 мінеральних видів сульфатів, які хімічно являють собою або прості безводні солі, або (частіше) прості і подвійні солі з конституційною і кристалізаційною (кристалогідрати) водою або з додатковими аніонами. Найпоширеніші природні сульфати — барит, целестин, ангідрит, ґіпс, алуніт, мірабіліт, тенардит, ярозит, полігаліт. Більшість природних сульфатів мають острівні кристалічні структури. На частку сульфатів припадає ~0,5 % маси земної кори.
Твердість 2—3,5 Густина 1,5—6,4 Забарвлення різноманітне, у більшості світлі вкраплення. Показник заломлення 1,44-1,88, у більшості випадків низьке. Більшість сульфатів добре розчині у воді.
Генезис
Сульфатні мінерали зазвичай зустрічаються в первинних середовищах осадження евапоритів, як жильні мінерали в гідротермальних жилах, та як вторинні мінерали в зоні окиснення родовищ сульфідних мінералів. Утворюються в умовах підвищеної концентрації кисню і при відносно низьких температурах, поблизу земної поверхні, головним чином шляхом осадження з вод соляних озер і лагун та в зонах гіпергенезу в районах з аридним кліматом. Частина сульфатів виникає при гідротермальних процесах і в зоні окиснення рудних родовищ. Здебільшого сульфати-мінерали екзогенні (випаровування), хемогенні (у родовищах солей). Сульфати Cu, Zn та інших близьких елементів утворюються при руйнуванні сульфідів.
Класифікація За Класифікацією мінералів Нікеля — ШтрунцаКласифікація Штрунца на webmineral.com розрізняютьЧинна схема Нікеля — Штрунца (10 видання) поділяє мінерали на десять класів, які, в свою чергу, поділяються на відділи, сімейства та групи за хімічним складом та кристалічною структурою.:
07 — Сульфати, селенати і телурати 07.A — сульфати (селенати та ін.) без додаткових аніонів, без H2O 07.B — сульфати (селенати та ін.) з додатковими аніонами, без H2O 07.C — сульфати (селенати та ін.) без додаткових аніонів, з H2O 07.D — сульфати (селенати та ін.) з додатковими аніонами, з H2O 07.E — ураніл-сульфати 07.F — хромати 07.G — молібдати, вольфрамати та ніобати 07.H — уран- та ураніл-молібдати та вольфрамати 07.J — тіосульфати 07.X — сульфати (селенати та ін.), некласифіковані Штрунцем
Міжнародна мінералогічна асоціація IMA/CNMNC запропонувала нову ієрархічну схему , використовуючи класи Нікеля — Штрунца (10 видання).
На найвищому рівні цієї класифікації мінеральні види класифікуються в першу чергу за основним аніоном (O2−, S2− і т. д.), аніонним комплексом (OH−, SO, CO, PO, BxO, SixO і т. д.) або за відсутністю аніона (самородні елементи) в класи. Найбільш поширеними мінеральними класами є: самородні елементи, сульфіди, сульфосолі, галогеніди, оксиди, гідроксиди, арсеніти (з антимонітами, бісмутитами, сульфітами, селенітами і телуритами включно), карбонати, нітрати, борати, сульфати, хромати, молібдати, вольфрамати, фосфати, арсенати, ванадати, силікати і органічні сполуки.
Розрізняють: сульфаталофан (суміш алофану та алюмінату), сульфат кальціє-калієвий, сульфат-вапняно-калієвий (сингеніт), сульфат кальцію (ґіпс), сульфат-канкриніт (вишневіт — різновид канкриніту, в якому аніон [CO3]−2 частково заміщений аніонами [SO4]2- і Cl-, a натрій калієм), сульфатмаріаліт (маріаліт сульфатистий), сульфатмейоніт (мейоніт сульфатистий), сульфатмонацит (монацит сульфатистий), сульфат свинцю (англезит), сульфатскаполіт (скаполіт сульфатистий), сульфат стронцієвий (целестин), сульфатфериторит (торит залізно-сульфатистий).
Приклади мінералів класу
Барит BaSO4 Целестин SrSO4 Англезит PbSO4 Ангідрит CaSO4 Ганксит Na22K(SO4)9(CO3)2Cl Гіпс CaSO4·2H2O Халькантит CuSO4·5H2O Кізерит MgSO4·H2O Starkeyite MgSO4·4H2O Hexahydrite MgSO4·6H2O Епсоміт MgSO4·7H2O MgSO4·11H2O Мелантерит FeSO4·7H2O Антлерит Cu3SO4(OH)4 Брошантит Cu4SO4(OH)6 Алуніт KAl3(SO4)2(OH)6 Ярозит KFe3(SO4)2(OH)6 Шауртеїт Ca3Ge4+[(OH)6(SO4)2]•3H2O. Шайрерит Na21(SO4)7F6Cl.
Використання Деякі з сульфатів видобувають для різних технічних цілей (гіпс, барит та ін), для хімічної промисловості (мірабіліт та ін), як руди Mg та ін.
Див. також Список мінералів
Література
Лазаренко Є. К., Винар О. М. Мінералогічний словник, К.: Наукова думка. — 1975. — 774 с.
Примітки