<<УРОК 1 | УРОКИ ТАТАРСЬКОЇ МОВИ| УРОК 2>>
ТАТАРСЬКА МОВА. УРОК 1
Рід
В татарській мові у слів немає роду. Рід у мові можна визначити:
За допомогою різниці у словах.
Приклад: отәч - півень тавык - курка
За допомогою таких слів, як:
ата - тато, батько, отець ана - мати, матір або малай - малий, хлопець (інколи також йыгыт - юнак, парубок, джигіт) кыз - мала, дівчина
Приклад: буре - вовк ата буре - батько вовк, вовк-самець ана буре - мати вовк, вовк-самка
Займенники
мин - я (порівн. укр. мене) син - ти ул - він без - ми сез - ви олар - вони
Множина іменників
Слова поділяються на тверді (містять переважно тверді голосні і останньою іде тверда голосна) і м'які (містять переважно м'які голосні і останньою іде м'яка голосна).
Закінчення множини: Тверді слова: -лар (остання буква слова - будь-яка, крім м,н,ң), -нар (остання буква слова - м,н або ң) М'які слова: -ләр (остання буква слова - будь-яка, крім м,н,ң), -нәр (остання буква слова - м,н або ң)
Приклад:
урам (вулиця) - урамнар (вулиці) урман (ліс) - урманнар (ліси) таң (зоря) - таңнар (зорі)
Звуки
ә - відкрите е, близько до англійського a в слові cat [cæt], німецького ä; ө - близько до ьо, йо, турецького і німецького ö, французького eu; ү - близько до ьу, турецького і німецького ü; ң - близько до англійського ng; h - видих, близький до англійського h; җ - звук близький до звуків жь(ж), джь (дж), чь (ч); в - в запозичених (напр.руських) словах як руське в (вагон), англійське v; в - у старотатарських, як руське ув, англійське w, (напр. ватан - батьківщина); е - має три варіанти вимови: [е] - переважно в середині і в кінці м'якого слова; [и] - переважно в середині і в кінці твердого слова; [є] - переважно початок слова, або після голосних; и - укр.i (рос. и); ы - коротке и на відміну від довгого укр.и (чи рос. ы);
Слова в татарській мові майже завжди мають наголос на останньому складі.
Питальні слова (хто?, що? і т.д.) завжди мають наголос на першому складі.
Питальні слова
кем - хто? нәрсә - що?
Числівники
бер - 1 ике - 2 өч - 3 дүрт - 4 биш - 5 алты - 6 җиде - 7 сигез - 8 тугыз - 9 ун - 10 унбер - 11 ... егерме - 20 утыз - 30 кырык - 40 илле - 50 алтмыш - 60 җитмеш - 70 сиксән - 80 туксан - 90 юз [йоз, йөз] - 100 мең - 1000
Порядкові числівники утворюються додаванням закінчень:
-нчы - після голосных: алтынчы - шостий -ынчы - після приголосних: тугызынчы - дев'ятий -нче - після голосних: икенче - другий -енче - після приголосних: беренче - перший
Словник до уроку
алтмыш - 60 алты - 6 ана - мати, матір ана буре - мати вовк, вовк-самка ата - тато, батько, отець ата буре - батько вовк, вовк-самець без - ми бер - 1 биш - 5 бу - цей, ця, це, ці бар - є, існує, присутній буре - вовк бүлмә - кімната дәфтәр - тетрадь дүрт - 4 егерме - 20 ерак - далекий җәй - літо җылы - тепло, теплий җиде - 7 җитмеш - 70 җитмә - не хватает ике - 2 илле - 50 ишегалды - двор йорт - дом, двір, юрта йыгыт - юнак, парубок, джигіт әзба - дом, ізба кем - хто? кеше - чоловік, людина килды - пришел көн - день, сонце (стар.) көнбатыш - схід, сонця схід (көн батыш) көньяк - південь, денна сторона, сонячна сторона (көн як) көнчыгыш - захід, сонця захід (көн чыгыш) кыз - мала, дівчина кырык - 40 малай - малий, хлопець, хлопчик, хлопчак мең - 1000 мин - я нәрсә - що? олар - вони отәч - півень өй - дом, будинок өстәл - стол өч - 3 рәхмәт - спасибо сез - ви сигез - 8 сиксән - 80 син - ти сыер - корова тавык - курка такта - дошка тана - теленок таң - зоря тәхет - трон тиен - копейка, белка төн - ніч төньяк - північ, нічна сторона (төн як) тугыз - 9 туксан - 90 ул - він ун - 10 унбер - 11 урам - вулиця урман - ліс урындык - стул утыз - 30 утыргыч - стул хәзер - зараз чай - струмок (стар.) шәхәр - місто, град юз [йоз, йөз] - 100 юри - навмисне яз - весна юк - немає, не існує, відсутній яшь - молодо, молодий
Джерела
http://www.tatar.com.ru/grammatika6.php http://tatarstan.com.ua/forum/23-73-1
<<УРОК 1 | УРОКИ ТАТАРСЬКОЇ МОВИ| УРОК 2>>