Ка́рлові Ва́ри (, ) — курортне місто в Чехії, розташоване на заході історичної області Богемія між Крушними горами та Карловарською верховиною при впадінні р. Тепла до річки Огрже, адміністративний центр Карловарського краю. Карлові Вари відомі як бальнеологічний курорт, де лікують порушення обміну речовин, ожиріння, холецистит, остеоартроз, цукровий діабет, гастрит і виразкові хвороби.

Назва Карлові Вари, по-перше, історично Карлсбад, отримали свою назву на честь імператора Карла IV, який заснував на території міста замок у 1358 році.

Історія Доктор Фабіан Зоммер, у своїй книзі про використання карловарських вод, видану в 1571, так переказує цю легенду:

Перша згадка про поселення Вари () датується 1250 р., з 1370 поселення одержало статус вільного королівського міста. До 1945 р. Карлові Вари входили до історичної Судетської області та більшість населення розмовляло німецькою мовою. Саме в місцевому театрі вождь судетських німців Конрад Ганлайн проголосив у співпраці з нацистами з Німеччини, що Чехословацька республіка порушує права німецького населення і тим тиснув на центральну владу, допомагаючи розбити державу.

Відомі люди Вільгельм Зеєгорш — австро-угорський та український військовий діяч, отаман.

Туризм Карлові Вари — популярне місце туризму, особливо для міжнародних знаменитостей, які приїжджають сюди на відпочинок та лікування мінеральними джерелами та чистим повітрям. Щорічно місто відвідує приблизно 2 мільйони туристів із 77 країн світу, переважно на короткий час, 50 000 гостей приїжджають лікуватися. В місті, передусім у курортній зоні, знаходиться багато пансіонів, санаторіїв, готелів, з них кілька чотиризіркових та п'ятизіркових. Найвідомішим з них є «Грандготель Пупп» (). Місто також відоме своїм міжнародним кінофестивалем і популярним чеським лікером «карловарська бехерівка».

Курорт У Карлових Варах у більш ніж 80 місцях на поверхню виходить мінеральна вода гарячих джерел. Джерела схожі за хімічним складом, але мають різний вміст вуглекислого газу і температуру — від 39 до 73 градусів Цельсія. З них 19 державними законами визнані «природними цілющими джерелами».

Найвідоміші джерела: «Вржідло» () «Карла IV» () «Верхнє замкове» () «Нижнє замкове» () «Ринкове» () «Млинарське» () «Русалчине» () «князя Вацлава» () «Лібуші» () «Скельне» () «Свободи» () «Садове» () «Штєпанка» () «Зміїне» ()

Культурні пам'ятки

Храми

Руїни костелу св. Лингарта (XIII ст.) Греко-католицька церква св. Андрія, колишній римо-католицький костел (1500) Костел св. Марії Магдалини (1737) Протестантський костел св. Петра і Павла (1856) Англіканський костел св. Луки (1877) Православна Петропавлівська церква (1898)

Музеї Краєзнавчий музей Карлові Вари Музей Яна Бехера () — музей лікерного заводу з 1967 р. Музей «Мозер» — музей склоробного заводу всесвітньовідомої торговельної марки «Мозер» «Галерея мистецтва» () Музей «Золотий ключ» Музей дорогоцінного каміння та ювелірних виробів ()

Театри Міський театр Театр «Кишеня» () Карловарський музичний театр Театр «Гусовка» Театр «Дагмар» ()

Галерея

Див. також Моршин Mattoni 1873.

Примітки

Джерела Карловарський регіональний телеканал КТВ Офіційний сайт міста чеською, англійською, німецькою, російською мовами Чеські медичні курорти — Інформація та замовлення відпочинку/лікування на всіх чеських курортах Karlovy Vary krok za krokem, vydavetelství Promenáda, Karlovy Vary, 2001 Інформація про джерела для туристів Karlovy Vary. Okolí Karlových Varů. Plán města, 1:12 000, 1:100 000, Freytag & Berndt, Praha, 2011 (карта)