Троп ( — «зворот») — це прийом виразності, що реалізується на рівні слова чи словосполучення. Слово, вживане в переносному значенні для характеристики будь-якого явища за допомогою вторинних смислових значень, актуалізації його «внутрішньої форми» (Олександр Потебня).
Найпростіший приклад тропа — порівняння:
Неначе цвяшок в серце вбитий, Оту Марину я ношу. Тарас Шевченко. Також термін вживається щодо поширеного амплуа, сюжетного ходу або штампу. Наприклад, тропами є deus ex machina, благородний лицар, щасливий кінець.
Основні різновиди тропів Виділяють декілька різновидів тропів: Алегорія Метафора Метонімія Синекдоха Оксиморон Епітет Гіпербола Літота Уособлення Контекстуальні синоніми — слова або вирази, зближення яких за значенням, відбувається лише в умовах певного контексту (поза цим контекстом вони не є синонімами). та інші засоби поетичного мовлення, що розкривають багатство його асоціативних відтінків, посилюють та увиразнюють його емоційне й оцінне забарвлення, динамізують семантичні поля, вказують на домінантні ознаки авторського стилю.
Див. також Автологія Примітки
Література Тропи // Літературознавчий словник-довідник. — К.: Академія, 1997. — С. 695—696. Посилання