Метакогні́ція (або метапізна́ння) — це здатність людини усвідомлювати, моніторити, аналізувати та керувати власними когнітивними (пізнавальними) процесами.

У науковій літературі цей феномен часто описують як «мислення про мислення» або «знання про власне знання». Термін у 1970-х роках увів американський психолог Джон Фле́велл, визначивши його як наріжний елемент саморегуляції та успішного навчання.

Історія дослідження Термін виник у 1970-х роках завдяки працям американського психолога Джона Фле́велла. Опис ранніх експериментів із дослідження дитячої пам'яті (метапам'яті). Подальший розвиток концепції у працях Енн Браун та Алана Бедделі.

Структура метакогніції У структурі метакогніції традиційно виділяють два основні компоненти: метакогнітивні знання (розуміння людиною того, як працює її пам'ять, увага чи мислення) та метакогнітивне регулювання (здатність застосовувати конкретні стратегії для планування, контролю і коригування своєї пізнавальної діяльності). Концепція є фундаментальною для когнітивної та педагогічної психології.

Метакогнітивні знання Декларативні знання: розуміння власних когнітивних можливостей («я знаю, що маю погану зорову пам'ять»). Процедурні знання: розуміння того, як застосовувати стратегії («я знаю, як конспектувати текст»). Умовні (контекстуальні) знання: розуміння, коли і чому використовувати конкретну стратегію.

Метакогнітивне регулювання Планування: вибір правильних стратегій та розподіл ресурсів перед початком діяльності. Моніторинг (контроль): відстеження поточного стану розуміння та виконання завдання під час роботи. Оцінювання: аналіз фінального результату та ефективності обраної стратегії після завершення.

Метакогніція та нейробіологія Анатомічний субстрат метакогнітивних процесів у головному мозку людини. Роль префронтальної кори у забезпеченні функцій саморефлексії, виконавчого контролю та оцінки власних дій.

Практичне застосування

У педагогічній психології та освіті Використання метакогнітивних стратегій для підвищення академічної успішності. Концепція «навчитися вчитися». Розвиток критичного мислення в учнів та студентів через самомоніторинг.

У клінічній психології та психіатрії Порушення метакогніції при різних психічних розладах (наприклад, при шизофренії чи депресії). Метакогнітивна терапія (МКТ) Едріана Веллса як метод подолання тривожності та депресивного мислення (румінацій).

Зв'язок з іншими когнітивними феноменами Ефект Даннінга — Крюгера: як низький рівень метакогніції заважає людині адекватно оцінити власну некомпетентність. Модель психіки людини: відмінності між розумінням власних ментальних станів (метакогніція) та психічних станів інших людей. Ілюзія компетентності: когнітивне спотворення, за якого суб'єкт помилково вважає, що засвоїв матеріал.

Критика та дискусії Проблеми вимірювання та емпіричної перевірки метакогнітивних процесів (суб'єктивність опитувальників, обмеження методу інтроспекції). Дискусії щодо того, чи є метакогніція окремим психічним процесом, чи лише частиною загального інтелекту.

Див. також

Свідомість Когнітивні функції мозку Нейропластичність Емоційний інтелект Афірмація Теорії навчання Теорія когнітивного розвитку Жака Піаже Когнітивна нейронаука Системна нейронаука Сильний штучний інтелект

Література

Книги McGuire Stephanie; Angelo Thomas A. (2015). Teach students how to learn: strategies you can incorporate into any course to improve student metacognition, study skills, and motivation (вид. 1st edition). Sterling, Virginia. ISBN 978-1-62036-317-1. Azevedo Roger; Aleven Vincent A. W. M. M. (2013). International handbook of metacognition and learning technologies. New York, NY: Springer. ISBN 978-1-4419-5546-3. Hunter Geoffrey, Metalogic: An Introduction to the Metatheory of Standard First-Order Logic, University of California Press, 1971

Журнали

Metacognition and Learning (Springer)

Статті

Fleur Damien S.; Bredeweg Bert; van den Bos Wouter (2021). Metacognition: ideas and insights from neuro- and educational sciences. npj Science of Learning (англ.) 6 (1). с. 1–11. doi:10.1038/s41539-021-00089-5. Loksa Dastyni; Margulieux Lauren; Becker Brett A. та ін. (2022). Metacognition and Self-Regulation in Programming Education: Theories and Exemplars of Use. ACM Transactions on Computing Education 22 (4). с. 39:1–39:31. doi:10.1145/3487050. Akturk Ahmet Oguz; Sahin Ismail (2011). Literature Review on Metacognition and its Measurement. Procedia - Social and Behavioral Sciences (англ.) 15. с. 3731–3736. doi:10.1016/j.sbspro.2011.04.364. Найдьонова Л. М. Рефлексивна ємність середовища спілкування як метакогнітивний чинник імпліцитної соціальної сапомоваги. Актуальні проблеми психології Т. 12. Психологія творчості. Вип. 15. Частина І. Смульсон М.Л. Інтелектуальні метакогніції та конструювання особистісного досвіду в похилому віці. Актуальні проблеми психології Т.2. Вип. 13. 2021 Сігінішина А. С. Метакогнітивні судження як засіб моніторингу пам'яті.