Ця стаття про біологічний рід каштан (Castanea). У небіологічних джерелах та побуті «каштаном» часто називають представників роду Гіркокаштан (Aesculus), особливо його найпоширенішого в Україні виду гіркокаштан звичайний (Aesculus hippocastanum), також відомого як «каштан кінський».
Кашта́н (Castanea Tourn) — рід листяних дерев родини буковихStatistik der FAO faostat.fao.org (Crops Primary > Chestnut (in shell), abgerufen 2022-12-25). Hauptart nach Henri Breisch: Châtaignes et marrons. Centre technique interprofessionnel des fruits et légumes, Paris 1995, ISBN 2-87911-050-5, S. 12.. Є близьким родичем бука та дуба.
Це — дерева, висотою до 60 метрів, або — невисокі кількаметрові чагарники, залежно від виду. Об'єднує вісім близьких між собою видів, поширених у країнах Середземномор'я, Гімалаях, Східній Азії, у Північній Америці, на Кавказі, на Чорноморському узбережжі Кавказу, Закавказзі. У дикому стані трапляється і в різних регіонах України, зокрема — на Закарпатті, також культивується. Саджанці каштана пропонують різні розсадники.
Плодоносити розпочинає з 3—5 року. З ростом урожай збільшується повільно і тільки до 50-річного віку може дійти до 70 кг і більше з одного дерева. Тривалість життя — 100—200 років. Завдяки високому вмісту танінів деревина каштана вирізняється довговічністю і високо цінується як будівельний матеріал. Красива і міцна деревина використовується в столярній справі, зокрема з каштана виготовляють бочки для найдорожчих вин.
Походження назви Наукова назва роду була створена за моделлю латинського castaneaDictionnaire Gaffiot : castanea, яке позначає як дерево, так і плід, воно походить від давньогрецького прикметника καστάνεια, яке є похідним від κάστανον («каштан»), ймовірно, запозиченого з мови Малої Азії (зв'язок між цією індоєвропейською мовою та грецькою, здається, проходить через вірменське kaskeni, що позначає дерево, а kask — плід). Цей етимологічний корінь трапляється в багатьох кельтських, романських, германських і слов'янських мовах: Chestnut англійською, Kastanien німецькою, kasztan польською, castaño іспанською, castagno (рослина) і castagna (плід) італійською, kistinen і kistin бретонськоюAriane Bruneton-Governatori, Le pain de bois. Ethnohistoire de la châtaigne et du châtaignier, Lacour, 1999,p. 75. Відповідні терміни арабською мовою: (gastal), (kastanat), (kastanā), (kastâne). У перській کستانه (kastâne) (дерево) і в сирійській арабській kastana мають походження від санскритського слова (kāṣṭha), яке позначає дерево загалом або все, що є деревним, що може свідчити про те, що каштан був завезений зі сходу і що каштан був поширеним у регіонах Малої АзіїA. Solar et al., «Following Chestnut Footprints (Castanea spp.)— Cultivation and Culture, Folklore and History, Tradition and Uses», Scripta Horticulturae, no 9, septembre 2009, p. 128 (lire en ligne). У давнину вважалося, що kástana може походити від назви місця, подібного до назви села Kάστανα (Кастана) в Магнезії в регіоні Фессалії «Essai monographique sur le châtaignier», Édouard Lamy, 1860 ; Victor Heen, 1885., але більш імовірно, що ці назви — навпаки — походять від назви каштана, де поширене дерево в цьому регіоні. У зоні середземноморського клімату каштани трапляються рідше саме у Греції, оскільки крейдяний ґрунт не сприяє росту цих дерев. Проте село Кастанія розташоване на одному з відносно небагатьох осадових або кременистих відкладень. Тож каштани ростуть там так багато, що їх присутність могла б визначити назву цієї місцевостиFauve-Chamoux, Antoinette (2000). «Chestnuts». Cambridge World History of Food. 1: 359—364. doi:10.1017/CHOL9780521402149.036. ISBN 9781139058636. Archived from the original on 2015-06-20. У греко-римській міфології каштан — це останки незайманої німфи Неї, супутниці Богині Діани, яка вважала за краще покінчити з собою, ніж піддатися хтивим поривам Бога Юпітера. П'яний від гніву, Бог перетворив її на Casta Nea (цнотливу Неа), каштанове дерево, чиї колючі плоди символізують несприйняття посягань на цноту François Couplan, Les plantes et leurs noms: Histoires insolites, Éditions Quae, 2012 (lire en ligne), p. 41. Немає чіткого зв'язку між kastáneia та гіпотетичною галльською або догалльською назвою kassanos «дуб», що дало назву дуб у французькій мові.
Ще інші вважають, що назва походить від грецької назви Σάρδεις γυαλάδα (Sardis glans, сардський жолудь). Сарди були столицею Лідії, Мала Азія, звідки поширився каштанThe Meaning of Trees. By Fred Hageneder, Chronicle Books — Nature. 2005.
Опис
Гілки простерті, молоді — запушені, червонувато-бурі. Листки широколанцетні, шиловиднозагострені, по краю пилчасто-зубчасті. Суцвіття — вгору спрямовані довгі сережки, що розвиваються після з'явлення листків. Тичинкові квітки з 5–6 роздільною оцвітиною, 10–12 тичинками, рудиментом зав'язі, жовтуваті, зібрані 3-7 квітковими дихазіями, що сидять у пазухах приквітків. Маточкові квітки зеленуваті, здебільшого по три, оточені спільною обгорткою і розміщені або в окремих сережках, або у нижній частині спільних (з маточковими та тичинковими квітками) сережок, оцвітина 5–6-лопатева. Обгортка при плодах шкіряста, шипувата, з одним-трьома горіхамиNew RHS Dictionary of Gardening. By A. Huxley ed. 1992. Macmillan ..
Каштани мають помірну швидкість росту, як от китайський каштан, та бувають швидкорослими (американські та європейські види). Їхня висота у зрілому віці може бути від найменших видів, часто чагарникових, до гіганта колишніх американських лісів, Castanea dentata, який міг мати 60 метрів. Між цими крайніми значеннями японський каштан (Castanea crenata) доростає до 10 метрів. Вищий, ніж він, китайський каштан (Cadtanea mollissima), приблизно — на 15 метрів. Європейський каштан (Castanea sativa) сягає 30 метрів Chestnuts worldwide and in New Zealand Archived 2008-07-05 at the Wayback Machine. By the New Zealand Chestnut Council, 2000. Європейські та американські види, як правило, ростуть рівними, розвивають широкі, округлі, щільні верховіття в зрілому віці. Кора каштанів у молодому віці гладка, бордового або червоно-коричневого кольору в американського каштана, сірого — у європейського. З віком кора американських видів стає сірою і темнішою, товстою і глибоко бороздчастою. Борозни проходять поздовжньо і закручуються навколо стовбура в міру старіння дерева. Іноді стовбур нагадує великий кабель зі скрученими жилами. У Castanea sativa чоловічі сережки блідо-червоні, жіночі — зелені. Листки прості, яйцеподібні або ланцетні, 10-30 см завдовжки і 4-10 см завширшки, з гострозагостреними, широко розташованими зубцями, з неглибокими округлими виїмками між ними. Квіти появляються після розпускання листя, з'являються наприкінці весни або на початку літа або в липні. Суцвіття розташовані в довгих сережках, чоловічі і жіночі сережки має кожне дерево. Чоловічі квітки дозрівають першими. Кожна квітка має вісім тичинок (10—12 у Castanea mollissima). Зрілий пилок має насичений солодкий запах . Дві або три квітки разом утворюють чотирилопатеву колючу плюску, яка зростається, утворюючи коричневу оболонку, або лушпайку, що покриває плодиA Modern Herbal. By Mrs. M. Grieve.
Для запилення каштанів потрібні два дерева. Всі види Castanea легко гібридизуються між собою. Плід міститься в колючій (дуже гострій) чашці діаметром 5–11 см, часто парні або скупчені на гілці і містять від одного до семи горіхів відповідно до різних видів, різновидів і сортівTrees of Britain and Europe. By K. Rushforth. Collins. 1999. ISBN 0-00-220013-9Jump up to: a b Trees and Shrubs Hardy in the British Isles. By W.J. Bean. 8th ed., vol. 1. John Murray. 1976. ISBN 0-7195-1790-7. Приблизно в той час, коли плоди достигають, чашечки стають жовто-коричневими і розриваються на дві або чотири частини. Вони можуть залишатися на дереві довше, ніж утримують плоди, але частіше досягають повного розкриття і випускають плоди лише після падіння на землю. Плід каштана має загострений кінець із невеликим чубчиком на кінчику, а на іншому кінці — гілум, блідо-коричневий рубець прикріплення. У багатьох сортів плід сплюснутий з одного або двох боків. Плоди мають тверду, блискучу, коричневу зовнішню оболонку, або — лушпиння (перикарпус). Під ним — більш тонка лушпайка, яка називається оболонкою або епіспермом. Оболонка щільно прилягає до насіння. Плід — зародок із двома сім'ядолями. Плоди каштана можуть не виявляти епігеального спокою. Вони можуть прорости відразу після падіння на землю восени, причому коріння з'являться зразу, а листя і стебло — наступної весни. Зародок може втратити життєздатність небавом по дозріванню через висихання. Кращі сорти європейських каштанів мають хороший розмір, солодкий смак і внутрішню оболонку, яку легко видалитиGibson, Roger and Jean. «New Zealand Chestnut Council — fact sheet». www.nzcc.org.nz. Archived from the original on 2018-01-23. Retrieved 2018-01-10Pareek, O.P. (2017). Systematic Pomology. Scientific Publishers. p. 428. Американські каштани, як правило, маленькі, вагою близько 5 грамів, але солодкі на смак, з лушпинням, яке легко видалити. Деякі японські сорти мають дуже великі горіхи (близько 40 грамів), у яких зазвичай важко видалити шкарлупку. Оболонки китайського каштана зазвичай легко видалити, і їх розміри значно відрізняються залежно від сорту, хоча зазвичай менші, ніж у японського каштана.
Хвороби і шкідники
Комахи Майже для всіх видів каштанів найнебезпечнішим є каштанова оса (Dryocosmus kuriphilus), личинки якої у пупликах створюють гали, що може призвести навіть до загибелі дерев. Комаха з Південно-Східної Азії небезпечна для каштанів Північної Америки і Європи, зокрема європейського каштана, тим, що на цих материках не має природних ворогів. Меншими шкідниками є п'ядун зимовий (Operophtera brumata), деякі довгоносики, листовійки, небажаними на каштанах можуть бути деякі попелиці.
Хвороби З Південно-Східної Азії також із японським і китайським каштанами до Америки і Європи потрапили ооміцет, сапротроф фітофторна коренева гниль і Cryphonectria parasitica, який спричинює «рак каштанів», «каштановий опік». Грибки Cryphonectria parasitica і Phytophthora cinnamomi на початку 1990-х знищили майже всю популяцію каштана американського, а це близько чотирьох мільярдів дерев.
Ссавці і птахи Сірі вивірки згризають кору, починаючи з віку каштанів приблизно восьми років і далі протягом усього життя дерева. Кролі та валабі можуть завдати великої шкоди молодим деревам, які потребують захисту парканом або обгортанням стовбура відповідним матеріалом. Олені та кенгуру також можуть наробити збитків. Сірочубатий какаду може пошкодити гілки діаметром до 10 міліметрів. Розела може шкодити під час збору врожаю. Землерийки, миші та інші тварини часто їдять насіння каштана після того, як воно проросте, протягом першого і навіть другого років росту.
Харчова цінність У світі каштан розглядається як хлібне дерево. Вихід борошна з каштанів складає 70 %. Воно виходить високої якості, не поступається пшеничному за смаком і поживністю, хіба відрізняється відсутністю клейковини. Колись плоди каштанів вважались їжею бідняків, але в сучасній Європі вони дуже популярні. Наприклад кожного року на початку листопада у Франції, Італії, Австрії, Іспанії, Швейцарії та інших європейських країнах проводяться каштанові фестивалі. На міських площах розпалюють багаття, над якими у великих пательнях або деках смажать каштани зі свіжого врожаю. Плоди каштана вживають вареними, смаженими і печенимиCastanea — Flora Europaea..