Вугільна пилка (, ; ) — виїмкова гірнича машина з канатним, ланцюговим або канатно-ланцюговим робочим органом. Призначена для виїмки вугілля на тонких і дуже тонких крутих пластах м'яких і середньої міцності вугілля в умовах стійких бокових порід.
Основні елементи вугільної пилки: виконавчий орган у вигляді каната (діаметр 16-18 мм) або корабельного ланцюга, з насадженими на них через кожні 0,7-1 м (зафіксованими стопорними болтами) фрезами (10-12 шт.) з зубцями, які армуються пластинами з твердих сплавів; привод, який надає пилці зворотно-поступального руху і здійснює одночасно її подачу на вибій; напрямні блоки, які встановлюються у вентиляційному штреку біля гирла свердловин.
У зв'язку з великими втратами вугілля (до 50 %), складністю випуску видобутого вугілля і великою кількістю негабаритних грудок, вугільні пилки на сучасних шахтах поширення не отримали.
Література