Різьбове з'єднання М39 — різьбове з'єднання, що використовується для кріплення об'єктивів до 35 мм камер. Розрізняють 2 типи об'єктивів з даним кріпленням: для дальномірних і дзеркальних камер. Вони не є взаємозамінними, оскільки відрізняються довжиною робочого відрізку: 28,8 мм для дальномірних і 45,2 мм для дзеркальних камер.

Вперше з'явилось на далекомірній камері , для приєднання об'єктива до 35 мм камери. Приєднувальна різь фотокамер Leica мала дюймовий крок — 26 витків на дюйм (M39×26tpi), що в перерахунку в метричну систему становило 0,9769 мм.

Дзеркальні камери під різьбове з'єднання М39 випускалися лише в СРСР. Першою камерою був «Зеніт», випущений 1952 року.«Зенит».

До 1970-х років М39 був фактично стандартом для далекомірних фотокамер для кіноплівки формату 135 (35 мм камери).

Опис з'єднання Правильно з'єднання називається М39*1, що означає метричну різьбу, із зовнішнім діаметром різьби 39 мм і кроком різьби 1 мм

M39×1/28,8

Робочий відрізок 28,8 мм. Стандарт для далекомірних фотокамер. Описано в ГОСТ 10332.

Поширене як різьбове з'єднання в далекомірних фотокамерах , , , , та .

M39×1/45,2

Робочий відрізок 45,2 мм. Стандарт для однооб'єктивних дзеркальних фотокамер «Зеніт», «Зеніт-С», «Зеніт-3», «Зеніт-3М», , «Зеніт-Е» ранніх випусків.

Однооб'єктивні дзеркальні фотокамери, випущені до 1967 року, мали різьбове з'єднання M39×1, яке прийшло з далекомірних фотокамер типу . Щоб умістити всередині камери поворотне дзеркало, було збільшено робочий відрізок. Проте, з метою скоротити виробничі витрати і час, необхідні для створення нових об'єктивів, діаметр різі залишили тим самим.

Наявність однакових різьб із різними робочими відрізками заплутувало споживачів, фотоаматор міг помилково купити «далекомірний» об'єктив. Крім того, з поширенням різі M42×1, доводилося випускати фотокамери з обома типами різі, що призводило до зростання виробничих витрат.

Надалі на фотокамерах «Зеніт» кріплення M39×1/45,2 замінено на M42×1/45,5 (вперше впроваджено на серійній моделі «Зеніт-Е» від 1967 року).

КМЗ також випускав кільця зі внутрішньою різзю М39×1 і із зовнішньою М42×1 для самостійної переробки об'єктивів на новий стандарт, публікувалися інструкції для самостійного збільшення робочого відрізка на 0,3 мм у старих «зенітівських» об'єктивів.

Комплекти із кріпленням М39×1 виробництва ФЕД і КМЗ входило подовжувальне кільце товщиною 16,4 мм, яке давало змогу встановлювати об'єктиви дзеркальних фотокамер на далекомірні камери  — «Зоркий». У цьому випадку далекомірний фотоапарат перетворювався на шкальний: далекоміром було неможливо користуватися, оскільки в об'єктивах дзеркальних фотокамер не було кільця штовхача кулачка далекоміра.

M39×1/27,5 Застосовувалося в шкальних із центральним затвором «», « », «». Робочий відрізок 27,5 мм. Об'єктив — «Індустар-69» 2,8/28, змінні об'єктиви до фотоапаратів сімейства «» не випускалися.

На «Чайці» стояв незнімний об'єктив.

Останніми камерами, які використовували різьбове з'єднання М39 є Voigtländer (Німеччина), «ФЕД» (СРСР), та «Зоркий»/«Зеніт» (СРСР). Останньою дзеркальною камерою з різьбою М39 був «Зеніт-Е» старших випусків. З 1967 року «Зеніти» випускались із різьбою М42 та байонетом К. У цей час Voigtländer теж перейшов на байонет.Voigtländere .

Порівняння з іншими типами кріплень

Несумісність об'єктивів камер «ФЕД»-«Зоркий» та об'єктивів «Leica M39 lens mount»

В інтернеті на фотографічних форумах можна зустріти обговорення теми несумісності радянських об'єктивів для фотокамер ФЕД-Зоркий з камерами (і навпаки).

Проблема полягає в тому, що при встановленні радянських об'єктивів на закордонні камери (і навпаки) відзначається розбіжність між результатами фокусування за далекоміром і за метражною шкалою. При цьому дистанція наведення можна з високою точністю визначати рулеткою або іншими вимірювальними засобами. Що більша фокусна відстань об'єктива, то більша розбіжність. Заводи-виробники фототехніки це явище не коментують. Фотографи пояснюють його відмінностями в конструкції важеля далекоміра: у фотоапаратів Leica на ньому встановлено ролик, а на радянських камерах — кулачок. Тому кути повороту важеля далекоміра за однакового висування об'єктива різні.

Радянські об'єктиви до камер «ФЕД»-«Зоркий» випускалися на устаткуванні, отриманому за репараціями від фірми Carl Zeiss, яка випускала далекомірні фотоапарати (в СРСР випускалися їхні копії — далекомірні ). Точні значення фокусної відстані штатних об'єктивів цих камер становили 52,3 мм у Contax і 51,6 мм у Leica. Виходячи з цих значень відбувалося юстування далекоміра. З метою уніфікації та стандартизації «Київи» та «Зоркі» комплектувалися одним і тим самим штатним об'єктивом у різних оправах, на яких зазначено округлене значення 50 мм. На «Київ», далекомір яких розрахований для прототипу «Юпітера» , далекомір однаково точно працює як із рідною, так і із зарубіжною оптикою. У той же час, юстування далекоміра різьбових радянських камер відрізняється від юстування Leica, яке розраховане під іншу фокусну відстань. Аналогічна розбіжність притаманна японському варіанту (Nikon S), розрахованого для скопійованого в Ernst Leitz об'єктива .

На далекомірних фотоапаратах «Київ-4» штатним установлювався як об'єктив «Юпітер-8» (на оправі написано 50 мм), так і «Геліос-103» (зазначено 53 мм). Однак механізм фокусування з використанням внутрішнього байонета той самий, що за різних фокусних відстаней має суперечити законам фізики (об'єктив із більшою фокусною відстанню під час фокусування на відстані менші від «нескінченності» повинен висуватися більше). Ці об'єктиви власного механізму фокусування не мали (лінзовий блок в оправі), фокусування лише за рахунок камери.

Розрахунок висування об'єктива під час фокусування за формулою тонкої лінзи Формулу тонкої лінзи відкрив Ісааком Барроу (1630—1677):

де  — відстань від центра лінзи до об'єкта зйомки;  — відстань від центра лінзи до площини фотоплівки;  — головна фокусна відстань лінзи.

Якщо відстань від центра лінзи до об'єкта зйомки дорівнює «нескінченності», то за фокусної відстані 50 мм відстань від центра лінзи до площини фотоплівки становитиме 50 мм; відповідно, за фокусної відстані 53 мм — відстань 53 мм;

якщо u = (нескінченність), то або центр лінзи віддалений від площини фотоплівки на відстань, яка дорівнює фокусній.

Якщо  мм, тоді за фокусної відстані 50 мм: , або ,

і відстань від плівки до оптичного центра лінзи буде  мм.

Якщо  мм, то за фокусної відстані 53 мм: , або ,

і відстань від плівки до оптичного центра лінзи буде  мм.

Разом з тим, об'єктив фотокамери є складною оптичною системою з декількох лінз, і заміна його тонкою лінзою призведе до великої похибки в розрахунках, оскільки в тонкій лінзі фокусну відстань відлічують від геометричного центра, а в складній оптичній системі — від задньої головної площини, яка не збігається з геометричним центром.

Примітки

Посилання З'єднання об'єктивів ГОСТ10332-72 ГОСТ10332-63