1 євро

1 євро — біметалева розмінна обігова монета країн єврозони. Монети номіналом 1 євро мають однаковий для всіх держав «лицьовий» бік та «національний», що є відмінним для кожної країни, яка карбує монету, та затверджується окремо.

Монета має ходження в усіх країнах єврозони, а також Андоррі, Ватикані, Монако, Сан-Марино, Чорногорії та Косово. Право на випуск монет також належить країнам, що входять до єврозони, а також Андоррі, Сан-Марино, Ватикану та Монако на підставі угод з країнами Європейського Союзу. Чорногорія та Косово не мають права на карбування власної монети євро; статус євро у цих державах є юридично неврегульованим.

Станом на 2013 рік за увесь час випуску монети з 1999 року було введено в обіг 6,413 млрд монет номіналом 1 євро.

Історія

Введення в обіг єдиної валюти на теренах Європейського Союзу було однією з умов Маастрихтського договору, підписаного 7 лютого 1992 року 12-ма державами-членами Європейської спільноти. Європейська рада на засіданні у Мадриді, що проходило 15 та 16 грудня 1996 року, затвердила назву нової валюти — «євро», а також встановила 1 січня 1999 року датою переходу країн Євросоюзу на єдину валюту.

У квітні 1996 року на засіданні Ради з економічних і фінансових питань у Вероні було прийняте рішення, що монети євро матимуть єдиний для усіх держав Єврозони реверс та власну «національну» сторону — аверс, який затверджуватиметься кожною державою на власний розсуд. Єдиними умовами щодо оформлення «національних» сторін монет було те, що усі вони мали містити зображення 12-ти п’ятипроменевих зірок — елемент прапора Європейського Союзу, а також певну позначку, котра вказувала б на монетному дворі якої з держав було викарбувано монету.

1996 року в усіх державах Євросоюзу, крім Данії, було організовано конкурс на найкращий дизайн майбутніх монет єдиної європейської валюти. Учасникам конкурсу було запропоновано представити до уваги експертів ескізи монет, що відображували б одну з трьох тем: «Архітектурний та декоративний стиль», «Цілі та ідеали Європейського Союзу» або «Європейські особистості». 13 березня 1997 року група експертів, очолювана Генеральним секретарем Європейської комісії, обрала з 36 запропонованих ескізів серій монет 9. Серію, обрану міністрами фінансів країн Європейського Союзу, головами держав та урядів країн-членів спільноти, також було підтримано 64 % голосів респондентів у ході проведення опитувань громадської думки у квітні-травні 1997 року. Автором ескізів монет серії, що перемогла, став дизайнер Королівського монетного двору Бельгії Люк Льюїкс. 16-17 червня під час проведення засідання Європейської ради в Амстердамі серію Льюїкса було представлено загалу.

З 1 січня 2002 року євро було введено в обіг у готівковій формі у 12 державах-членах Європейського Союзу, а також Ватикані, Монако і Сан-Марино, які не були членами спільноти. 2007 року до єврозони приєдналася Словенія, 2008 — Кіпр та Мальта, 2009 — Словаччина, 2011 — Естонія. Велика Британія і Данія відмовилися замінювати власні національні валюти на євро. Таким чином, з 1 січня 2002 року у грошовому обігу перебувають банкноти євро 7 номіналів та монети євро 8 номіналів, у тому числі й монети номіналом 1 євро.

У зв'язку з розширенням Європейського Союзу 2004 року, 7 червня 2005 року Радою Європейського Союзу було ухвалено рішення щодо внесення змін до оформлення спільної сторони усіх монет євро, окрім монет номіналом 1, 2 та 5 євроцентів. Змін зазнали зображення мап на монетах: схематичні зображення контурів лише країн-членів Євросоюзу було замінено загальною мапою континенту задля позначення не лише поточних членів спільноти, а й можливих майбутніх членів. Монети нового зразка почали карбуватися з 2007 року. Монети номіналом 1 євро оновленого дизайну Австрія, Ватикан, Італія, Португалія та Сан-Марино увели в обіг 2008 року.

Загальний огляд Монета номіналом 1 євро має круглу форму. Центральний сектор монети срібного кольору виконаний у трьох металічних шарах: нікелевому по середині, покритого з обох боків мідно-нікелевим сплавом (Cu75Ni25). Зовнішнє срібне коло виготовлено з латуні (Cu75Zn20Ni5). Маса монети становить 7,5 г при діаметрі 23,25 мм та товщині гурту 2,33 мм. Гурт монети рифлений розірваний.

Реверс Реверс монет номіналом 1 євро є спільним для усіх держав-членів Єврозони.

На монетах номіналом 1 євро зліва по центру монети зазначений її номінал, справа від номіналу розміщено напис латинськими літерами «EURO». З правого боку розміщено 6 вертикальних ліній, поверх яких накладено зображення контурів країн-членів Європейського Союзу. На кінцях ліній розміщено зображення 12 п’ятипроменевих зірок — символів Європейського Союзу. Справа від мапи, під літерою O слова «EURO», розміщено зображення двох накладених одна на одну літер L, що є ініціалами Люка Льюїкса — автора дизайну монет євро.

Через розширення Європейського союзу, яке відбулося у 2004 році, Радою Євросоюзу було вирішено внести зміни у дизайн монет, зокрема й монет номіналом 2 євро. Змін зазнала та частина реверсу монети, у якій розміщувалось зображення контурів держав-учасниць ЄС, котрі було вирішено замінити зображення повної географічної мапи Європи, що вказувало б на можливість приєднання нових членів у майбутньому. Монети оновленого зразка почали карбуватися з 2007 року.

Реверс монет 1 євро є також спільним для монети номіналом 2 євро.

Аверс Аверс монет 1 євро є відмінним для кожної з країн — кожна держава визначає його на власний розсуд. Однак, попри самостійність держав в оформленні «національних» сторін монет номіналом 1 євро їхній дизайн має включати в себе зображення 12 п’ятипроменевих зірок та позначку держави, яка випустила монету.

Зміна дизайну монети для якоїсь з країн неможлива, окрім випадків, коли такі зміни викликані зміною голів держав-монархій. Зображення портретів монархів на монетах може дещо змінюватися аби відповідати реальним змінам у зовнішності голів держав, однак такі зміни мають відбуватися не частіше, ніж 1 раз на 15 років.

Національні сторони

Держави єврозони