Новопі́ль — село в Україні, у Житомирському районі Житомирської області. Населення становить 799 осіб.

Населення

Мова Розподіл населення за рідною мовою за даними перепису 2001 року: МоваКількістьВідсотокукраїнська79199%російська81%Усього799100%

Географія Село Новопіль розташоване за 16 км від районного центру та за 16 км від залізничної станції Дубовець.

В околицях Новополя бере початок річка Кам'янка, притока Тетерева.Листи топографічної карти: М-35-057 , М-35-058 , М-35-070

Також в архіві 1766 року зустрічається згадка про річку Гороблівка, ліву притоку Кам'янкиГороблівка була зазначена як ліва притока Кам'янки у покажчику географічних назв 1882 року, що протікала неподалік села Новопіль.Гороблівка // Словник гідронімів України — К.: Наукова думка, 1979. — С. 150

Адміністративне підпорядкування Вільський повіт Київського воєводства Речі Посполитої (із моменту заснування) Житомирський повіт Київського воєводства Речі Посполитої (до 1793 року) Пулинська волость Житомирського повіту Заславського намісництва Російської імперії (1793—1795 роки) Пулинська волость Житомирського повіту Волинського намісництва Російської імперії (1795—1796 роки) Пулинська волость Житомирського повіту Волинської губернії Російської імперії (1796—1917 роки) Пулинська волость Житомирського повіту Волинської губернії УНР (1917—1918 роки) Пулинська волость Житомирської округи Волинської губернії УСРР (1918—1923 роки) Новопільська сільська рада Черняхівського району Житомирської округи Волинської губернії УСРР (1923—1925 роки) Новопільська сільська рада Черняхівського району Волинської округи УСРР (1925—1930 роки) Новопільська сільська рада Пулинського району УСРР (1930—1932 роки) Новопільська сільська рада Пулинського району Київської області УСРР (1932—1935 роки) Новопільська сільська рада Пулинського району Новоград-Волинської округи Житомирської області УСРР (1932—1935 роки) Новопільська сільська рада Червоноармійського району Житомирської області УСРР (1935—1937 роки) Новопільська сільська рада Червоноармійського району Житомирської області УРСР (1937—1941 роки) гебітскомісаріат Звягель Генеральної округи Житомир (1941—1943 роки) Новопільська сільська рада Червоноармійського району Житомирської області УРСР (1944—1962 роки) Новопільська сільська рада Черняхівського району Житомирської області УРСР (1944—1991 роки) Новопільська сільська рада Черняхівського району Житомирської області України (1991—2016 роки) Новопільська сільська рада Вільської сільської об'єднаної територіальної громади у Черняхівському районі Житомирської області України (із 2016 року)

Історія Дата заснування села Новопіль невідома.

За Речі Посполитої В 1579 році село Новопіль було включено до складу Вільської волості.

В акті від 7 травня 1610 року про проведення границь між землями і маєтностями князя Януша Острозького, волості Вільської, від маєтностей Стефана Немирича, волості Черняхівської, знову ж таки, згадується село Новопіль, Івановичі, Грушки і Зороків.

Потім село перейшло до Януша Сангушка. Від останнього — до Людовика Куровського.

До того як виникло поселення селяни жили в навколишніх хуторах: Острівок, Ковалівка, Кодня. Власник хуторів переселив селян Ковалівки на нове поле між Острівком і Коднею. Так з'явилось село Нове Поле (а в подальшому спрощено Новопіль).

За Російської імперії В книзі «Историко-статистическое описание церков и приходов Волынской епархии» (М. І. Теодорович) вказано, що Новопіль належав до Давидівської волості, до найближчої поштової станції Черняхова 12 верстов, до Житомира — 23 версти. В селі було 158 дворів, де мешкало 1341 особа, з них 1293 православних, 20 римо-католиків, 18 лютеранів та 10 євреїв.

У 50-х роках XIX століття в селі лютувала епідемія холери, а в 70-х роках вирував масовий мор худоби.

Станом на 14 червня 1830 року маєток, землі і кріпосні селяни належали дворянам, рідним братам Мартину Людвіковичу Куровському і Ксаверію Людвіковичу Куровському. Мартину Куровському належало 106 душ чоловічої статі, а штабс-капітану Ксаверію Куровському — 81 душа. Землі, що в селі і навколо села Новопіль вони купили у поміщика Йосипа Калясантія Бачинського (ЖДА, фонд 17, запис № 369). Після переходу цих земель і майна до нащадків Куровських вони опинилися обтяжені боргами і знаходилися у заставі Волинського Селянського Банку.

У 30-40-х роках XIX на околиці села поміщики-землевласники Куровські збудували рідкої краси панський маєток з білими колонами. Панський маєток, як його звикли називати новопільці, без сумніву, був визначною архітектурною пам'яткою початку XIX століття. Верхівки великих, округлих у верхній частині вікон, білі колони парадного ґанку, візерунки стін та фронтонів, узорчато викладені якісною червоною цеглою, на тлі зеленого саду дуже приваблювали до себе мешканців і гостей села Новопіль. Факт будівництва цього маєтку на початку XIX століття підтверджується ще й тим, що землевласник Ксаверій Куровський не розпочав би у Новополі будівництво церкви, не маючи тут власного помешкання. 13 вересня 1837 року він звертається з прошенієм до царя, а 15 вересня 1837 року — до Волинської палати цивільного суду щодо свідоцтва про благонадійність, вказуючи місце проживання село Новопіль.

Дерев'яна церква в селі Новопіль побудована в 1860 році, на кошти місцевого землевласника Ксаверія Людвиговича Куровського в ім'я святого архистратига МихайлаСлободян В. Каталог існуючих дерев'яних церков України і українських етнічних земель. — Вісник ін-ту Укрзахідпроектреставрація. — 1996 р — т. 4 — С. 85. В цей час село відносилось до Пулинської волості. Ось що сказано в архівному записі: «Церковь Архістратига Михаїла Волинської губернії Житомирського повіту с. Новопіль за 1906 рік. Побудовано в 1860 році старанієм Ксаверія Людвиковича Куровського. При ній колокольня на камінному фундаменті. Покрита листовим залізом. Землі при ній 7 десятин 969 саженів приусадібної. Пахотної 48 десятин 831 саженів, сінокосної — 5 десятин, у тому числі неудобій 3 десятини. Зверх того в 1865 році місцевим паном Ксаверієм Куровським подарована усадьбі для церкви 1 десятина. Всієї землі, належної Новопільській церкві — 60 десятин 1800 саженів. Псаломщику куплено 1 десятину 2009 саженів присадибної і пахотної 13 десятин 804 сажен. Решта землі у користуванні Священника. Штатний псаломщик Григорій Трифонович Лисицький. Новопільський приход з 1830 по 1860 рік був прописаний до Вільської Миколаївської церкви. Крестянин села Новопіль Семен Іванович Павлюк затверджений старостою церковним з липня 1875 року, зарплата 15 рублів сріблом в рік».

В 1885 році в селі відкрито церковно-приходську школу, яка розміщувалася у звичайній сільській хаті. Керував нею священик, який викладав учням уроки Закону Божого. Читанню, писанню та арифметиці навчав вчитель на прізвище Бордюговський. Відвідували школу лише діти заможних батьків (50-60 учнів), бо бідняки не мали такої змоги. Відомі випадки, коли сім'я з 12-ти чоловік мала всього лише дві пари взуття. Навчальний рік починався пізньої осені, коли завершувалися всі польові роботи, а закінчувався у Великодні свята. Основним методом навчання в школі було зазубрювання, що не сприяло ефективному розвитку мислення, а тому знання були низькіЮрій Малашевич. 10-02-2017. Історія Новопільської ЗОШ І-ІІІ ступенів. Черняхівський район.

Церковно-приходська школа проіснувала 10 років. В 1895 році діти, граючись з вогнем, запалили солому. Стояла суха вітряна погода, і вогонь перекинувся на будівлі. Запалала центральна вулиця — 70 хатин, у тому числі й школа, згоріли дотла.

Станом до 1889 року землі навколо села Новопіль належали спадкоємцям дворянина Цеслава Аврелія Ксаверійовича Куровського: Владиславу Івановичу, Артюру-Яну Людвиковичу, Яну-Іосифу Людвиковичу, Антону Фердинандовичу, Владиславу-Івану-Павлу Антоновичу, Марії Едуардовні і Викентію Василю Антоновичу Куровським.

З 13 травня 1889 року Марія Юліївна Дворжицька, удова царського полковника, почала викуповувати землі і інше рухоме і нерухоме майно землевласників Куровських. До 20 жовтня 1894 року по восьми купчим крепостям вона викупила майже всю їхню землю і майно, за винятком землі і господарства, що знаходилося у селі Ксаверівка. Його викупила міщанка Петрановська Анастасія Михайлівна. Наприкінці XIX століття панський маєток Куровських, разом із садом і землями, що навколо Новополя, купила Марія Юліївна Дворжицька. І належав він їй до 1919 року. Поки комуністи не відібрали.

25 лютого 1895 року 26 новопільців-ченшевиків звернулися до Волинського губернського Присутствія з клопотанням про визнання за ними права на купівлю землі у землевласниці Марії Дворжицької. Це Савелій Біляченко, Марія Кучинська, Степан Кучинський, Іван Іванов, Петро Іванов, Олександра Волховська, Феофіл Тарнавський, Іван Кучинський, Хомінський Іван, Яков Хомінський, Венедикт Хомінський, Яков Бурківський, Бурківський Андрій, Степан Бурківський, Євстафій Бурківський, Іван Рибіцький, Рибіцький Антон, Федір Червінський, Михаїл Червінський, Василь Червінський, Кліментій Зіневич, Антон Поплавський, Яків Поплавський, Яків Загацькій, Микола Загацькій, Роман Гродський і Тимофій Поплавський. Кожний із них купляв від 3 до 12 десятин землі. Хто був Новопільським сільським старостою, починаючи з 1895 року і до окупації України більшовиками — не встановлено. Документально підтверджено, що у 1901 році Новопільським сільським старостою був Павло Лігінчук.

1907 року дев'ять родин новопільців купили 40 десятин землі у Марії Юліївни Дворжицької: Левченко Артем Матвійович, Левченко Тимофій Матвійович, Цимбалюк Гаврил Фомич, Бондарчук Михайло Миколайович, Бондарчук Матвій Миколайович, Цимбалюк Никифор Харитонович, Клинчук Макарій Іванович, Ткачук Ісидор Йосипович, Бойко Йосип Тимофійович.

14 листопада 1908 року 5 сільських господарів створили господарче товариство, уклали договір поруки і у Волинському відділенні Селянського Земельного Банку отримали безвідсоткову довгострокову позику на покупку землі. Це були досить успішні господарі, які мали, здебільшого, багатодітні родини: Продоус Сидор Степанович, Клинчук Сидор Микитович, Чумак Устин Максимович, Цимбалюк Кирил Якович, Черниш Трохим Олексійович. За договором від 18 листопада 1908 року це товариство купило у міщанки Анастасії Михайлівни Петрановської 52 десятини 1389 саженів землі за 11 тисяч рублів, у рахунок яких взяло 8000 рублів банківської позики. 3000 рублів члени товариства виплатили продавцю з власних накопичень. Позику банку товариство зобов'язалось погашати щорічно. Протягом 66,5 років. По 120,30 рублів щороку.

В 1912 році в Новополі в пристосованому приміщенні запрацювало двокласне училище, де 4 вчителі навчали вже 100 діток — 75 хлопчиків і 25 дівчаток. У 1913 році на кошти сільської громади та земства було збудовано нове приміщення школи, де і зараз навчаються учні початкових класів.

За Радянської окупації 1918—1941 Окупаційна радянська влада в селі встановлена у січні 1918 року.

Головою Комбєду в 1919—1920 роках був Микола Біляченко. Членами Комбєду були: Сава Карпенко, Лука Клеван, Дем'ян Колодій, інші.

З навчального плану початкової школи було вилучено Закон Божий. Початкова освіта стає обов'язковою для всіх верств населення. У 1929 році на базі початкової школи була створена семирічна, у якій працювало сім вчителів і навчалось понад 240 учнів.

03 червня 1930 — село Новопіль перейшло від Пулинського району до Черняхівського разом із селами: Березівка, Дубовець, Колодіївка, Крученець, Окілок та іншимиЮрій Малашевич. Історичний календар Черняхівщини 1 — 16 червня.

Колективізацію із застосуванням Голодомору проведено в 1928—1933 роках. Головою сільради в той час був Федор Йосипенко, уродженець села Селянщина.

Зі слів старожилів в селі під час голоду 1933 року померло 94 особи, у тому числі — 54 дітей. У 1929—1938 роках в селі було репресовано 46 осіб.

Село Новопіль стало центром сільськогосподарської артілі імені Шевченка. Першим головою у 1939 році працював Супрунов Олександр Лукашович, 1893 року народження, безпартійний. Перед війною він був секретарем сільради.