Би́стре (також Би́стрий, ) — село в Польщі, у гміні Чорна, село Бещадського повіту Підкарпатського воєводства Республіки Польща. Знаходиться недалеко від кордону з Україною і Словаччиною. Колишнє бойківське село, у рамках договору обміну територіями 1951 року, все українське населення насильно переселено, зокрема до колгоспу Врадіївського району (тепер Миколаївської області). Населення — (2011).

Історія

Бистре засноване в XVI столітті як королівське село на волоському праві в рамках політики на заселення регіону, що її провадила королева Бона, отримавши Самбірську економію в посаг. Разом з дев'ятьма іншими селами волоського права Бистрий належав до так званої Липецької країни.

До 1918 року село було у складі Австро-Угорської Імперії. У міжвоєнний період тут діяли три водні млини і нафтова копальня. Також мешкав каменяр, який витесав чисало навколишніх надгробків і придорожніх хрестів.

У 1921 році в Бистрому було 92 будинки і 469 мешканців (451 греко-католиків, 8 римо-католиків, 10 юдеїв).

З 1 серпня 1934 року відповідно до закону про самоврядування (23 березня 1933 року) увійшло до складу сільської гміни Ломна .

У міжвоєнний період входило до ґміни Ломна Турківського повіту Львівського воєводства.

У 1939 році в селі проживало 620 мешканців, з них 605 українців-грекокатоликів, 5 поляків і 10 євреївВолодимир Кубійович. Етнічні групи південнозахідної України (Галичини) на 1.1.1939, стор. 95 — Вісбаден, 1983. — 205 с..

Примусове переселення 1951 року

З 1944 по 1951 рік село належало до Стрілківського району Дрогобицької області УРСР. У 1951 році, після обміну територіями, з села насильно переселено 98 сімей (490 осіб) у села Новопавлівка та Іванівка, зокрема в колгосп ім. Карла Маркса Врадіївського району (тепер Миколаївської області) — 90 сімей.

У 1975-1998 роках село належало до Кросненського воєводства.

Демографія Демографічна структура станом на 31 березня 2011 року:

Пам'ятки

Дерев'яна церква Михаїла Архангела

В селі перша церква була збудована близько 1607 року, а друга — в 1681 році.

Одна церква не існувала вже в XIX столітті, на місці другої у центрі села збудована у 1902 році греко-католицька парафіяльна церква Михаїла Архангела. Церква збудована в народному українському стилі за проектом львівського архітектора Василя Нагірного. Після 1951 року не використовувалась і зазнала часткового руйнування.

Церква входить до туристичного маршруту «Шлях дерев’яної архітектури».

Старий цвинтар У Бистрому — один з найгарніших старих цвинтарів у Бескидах, де збереглося 13 оригінальних надгробків роботи місцевого каменяра. Є також 7 кам'яних придорожніх хрестів. Бистрий разом з сусіднім Михнівцем є осередком народного каменярства.

Цікавинки О. Михайло Зубрицький записав таку приказку у с. Бистре: "Де пень там дрива; де хлоп там сила" і надав пояснення: Я приїхав до церкви в Бистрім на відправу за царину. На чоботах було болото, бо падав дощ. Прошу старшого брата, щоби чим пообтирав, а місцевий парох повідає: «А не переверни єгомостя». На те старший брат, досить утлий против мене і сухий чоловік, повідає, що нема страху і мовить, як наш Гринишин приповідав: «Де пень, і т. д.»https://www.i-franko.name/uk/Folklore/1901/GalRusProverbs/Items/Pacaniv-Pershyna.html

Див. також Радянсько-польський обмін ділянками територій 1951 року

Примітки

Посилання