Диксиленд (, від неформальної назви американського Півдня Dixie) — назва джазових ансамблів новоорлеанського стилю, в яких грали білі музиканти. Через расову дискримінацію, що існувала в джазі до другої половини 1930-х років, білі музиканти виступали проти того, щоб їхні колективи називалися новоорлеанськими, оскільки це поставило б їх поряд з негритянськими оркестрами, які грали в тому ж стилі.
Спочатку такі ансамблі не відрізнялися від негритянських ні за манерою виконання, ні за інструментальним складом. Пізніше, в диксиленді ширше, ніж у негритянських ансамблях, почали використовувати елементи європейської композиторської техніки. Змінилася манера звуковидобування, мелодична лінія стала плавнішою.
Для диксиленду характерний ритм ту біт з акцентами на другій і четвертій долі.
Представники діксіленду Нік Ларокка, трубач та лідер ансамблю «Original Dixieland Jass Band» з Нового Орлеана Тоні Альмеріко, трубач «The Dukes of Dixieland», ансамбль з Нового Орлеана Едді Кондон, гітарист з Нью-Йорка Терк Мерфі, тромбоніст із Сан-Франциско Ел Гірт, трубач з Нового Орлеана Піт Фонтейн, кларнетист з Нового Орлеана Ворд Кімбелл, лідер «Firehouse Five Plus Two» Кенні Болл, британський трубач, автор композиції «Midnight in Moscow» Джим Каллам, корнетист із Сан-Франциско Тім Лофін, кларнетист із Нового Орлеана
Джерела
Посилання І.Гобарт, І.Вассербергер. Основи джазової імпровізації (переклад зі словацької) / К., «Музична Україна» 1980 Dixieland Jazz Moscow City Jazz Band - Dixieland in Russia