Михайло (Моїсей) Адольфович Мі́нкус (; 25 грудня 1905, Одеса — 31 серпня 1963, Турку) — радянський архітектор єврейського походження. Лауреат Сталінської премії I ступеня за 1949 рік.
Біографія Народився в місті Одесі (нині Україна) в сім'ї архітектора Адольфа Борисовича Мінкуса. Молодший брат Бориса Мінкуса. У дитинстві здобув добру домашню освіту. Малюнок йому викладав Пінхос Сабсай. Протягом 1915—1919 років навчався в Одеському першому реальному училищі; середню освіту закінчив у 1923 році у Будпрофшколі. У 1923—1925 роках навчався на архітектурному факультеті Одеського інституту образотворчих мистецтв у майстерні професора Мойсея Замечека, а протягом 1925—1930 років — у Вищому художньо-технічному інституті у Ленінграді, де його викладачами були Леонтій Бенуа, Андрій Білогруд, Сергій Серафимов, Іван Фомін, Володимир Щуко, Володимир Гельфрейх. Отримав звання архітектора-художника.
Після закінчення навчання у 1930 році направлений до Москви, де працював у різних проєктних організаціях. Під час німецько-радянської війни 10 вересня 1941 року був мобілізований до Червоної арміїМинкус Михаил Адольфович / Память народа. і після проходження курсів удосконалення командного складу Воєнно-інженерної академії імені Валеріана Куйбишева направлений у військову частину для проходження служби. Працював на будівництві оборонних рубежів навколо Москви, командував саперним підрозділом. Демобілізований навесні 1944 року.
Після війни продовжив працювати у Москві. Раптово помер 31 серпня 1963 у місті Турку, під час поїздки групи архітекторів по Фінляндії. Похований у Москві на Новодівичому цвинтарі (ділянка № 5). Надгробок на його могилі виконаний архітектором Соломоном Левітаном.
Творчість
Архітектурна діяльність
Проєкти
1925—1930 Реставрація ансамблю Старого базару в Одесі (1925); Гараж легкових машин (1929, переддипломний); Басейн для плавання (1929, переддипломний з конструктивним розрахунком); Шкірзавод Укршкіртресту в Харкові (1929, разом з Адольфом Мінкусом); Забудова житлового кварталу по Ново-Георгіївській вулиці у Ленінграді (1929); Театр масової дії на 4 000 місць (1930, разом з В. М. Муйжелем); 1931 Гараж Всесоюзної сільськогосподарської виставки у Москві на 350 автомобілів з двоповерховою стоянкою автомобілів; Театр на 1 500 місць; Типовий гараж Союзтрансу на 250 вантажних автомобілів; Профілакторій майстерень поточного ремонту автомобілів Союзтрансу в Євласі; Майстерні капітального ремонту автомобілів Союзтрансу в Сімферополі; Будівля школи фабрично-заводського учнівства Союзтрансу в Алмати; 1932 Гараж Москомтрансу в Москві на 345 таксі з двоповерховою стоянкою автомобілів; Типова станція обслуговування і ремонту Авторемпостачу на 500 автомобілів; Типова станція обслуговування і ремонту Авторемпостачу на 1 000 автомобілів; Театр робітничої молоді в Ленінграді (разом з В'ячеславом Владимировим та Н. Б. Соколовим); Типова житлова секція для житлового будівництва Війскбуду в Москві; Автобаза «Інтурист» на 300 автомобілів в Москві, з триповерховою стоянкою автомобілів; Будівля Центрального архіву Жовтневої революції і Червоної армії в Москві (разом з Соломоном Левітаном); 1933 Типова лижна станція на 1 500 пар лиж; Автобаза Центрального виконавчого комітету СРСР і Всеросійського центрального виконавчого комітету на 300 автомобілів в Москві на місці Зачатівського монастиря, з шестиповерховою стоянкою автомобілів; Будинок охорони шляхів сполучення СРСР у Москві (разом з Борисом Улиничем); 1934 Реконструкція Колгоспної площі у Москві із збереженням Сухаревої вежі (співавтор Івана Фоміна при участі Олександра Великанова, Леоніда Полякова, Ігоря Рожина); Автобаза Заводу імені Лихачова на 500 вантажних автомобілів у Москві з п'ятиповерховою стоянкою автомашин; Будівля універмагу Мосторгу (разом з Георгієм Олтаржевським); 1936 Реконструкція комплексу будівель Московського інституту хімічного машинобудування (разом з Людмилою Варзар); Гараж № 5 Мосавтотрансу на 600 таксі в Москві, з п'ятиповерховою стоянкою для автомашин; 1937 Архітектурне оформлення вежі, що лишилася на площі Старого базару в Одесі; Архітектурне оформлення фасадів будівлі комбінату Дитячої книги Дітвидаву при ЦК ВЛКСМ; 1938—1941 Новий навчально-лабораторний корпус і реконструкція та надбудова напівкруглого корпусу Московського інституту хімічного машинобудування. Виконані робочі креслення (1938); Реконструкція і забудова Садового кільця (вулиця Чкалова) від річки Яузи до Москви-ріки (1939—1940, разом з Іллею Голосовим та Василем Кусаковим); Забудова Таганської площі (1939—1940, разом з Іллею Голосовим; два варіанти); Фасад колгоспного кіно для північних районів (1941); 1944—1945 Низькі металеві грати (штахети, 9 типів) і металеві грати (12 типів) для скверів та набережних Москви; Огорожа скверу на Театральній площі в Москві (три варіанти; разом з Володимиром Гельфрейхом); Реконструкція і забудова вулиці Чкалова (від Курського вокзалу до Краснохолмського мосту), річки Яузи і Таганської площі (низка варіантів протягом 1944—1947 років); 1946 Реконструкція і забудова Смоленської площі, Ростовської і Смоленської набережних (разом з Володимиром Гельфрейхом); Будівлі міністерств на Смоленській площі в Москві (серія варіантів; разом з Володимиром Гельфрейхом); Реконструкція Преображенського кладовища в Москві; 1947 Меморіальна дошка на будинку де мешкав і працював Ілля Рєпін у Москві (барельєф роботи скульптора Сергія Моргачова); Висотна адміністративна будівля на Смоленській площі в Москві (три форпроєкти і два ескізні проєкти; разом з Володимиром Гельфрейхом); Огорожа будинку відпочинку архітекторів СРСР в Гаграх (виконані робочі креслення; разом з Людмилою Варзар); 1952—1956 Надгробний пам'ятник Євгену Лансере на Новодівичому кладовищі в Москві ; Новоарбатський міст в Москві. Варіант Проєктстальконструкції; 1957—1959 Комплекс будівель Західно-Сибірської філії академії будівництва і архітектури СРСР у Новосибірську (разом з Н. І. Гришиним та Валерієм Жилкіним; затверджений); Будівля посольства СРСР у Белграді (два проєкти; не реалізовані); Телевізійна башта в Москві (металевий варіант); Житлові будинки готельного типу на західній стороні Смоленської площі (два варіанти; разом з Людмилою Варзар); Типові школи на 320, 480 і 960 учнів (разом з Е. С. Бєлєнькою та Т. Н. Костомаровим); 1960—1963 Пам'ятник на могилі Володимира Щуко на Новодівичому кладовищі в Москві. Робочі креслення; Комплекс 14-ти поверхових готелів на Смоленській площі в Москві (разом з Людмилою Варзар); Пам'ятник Володимиру Леніну в Усольї-Сибірському (скульптор Леонід Тазьба; затверджений до будівництва); Нова будівля Міністерства зовнішньої торгівлі на Бережковській набережній в Москві (низка варіантів) і реконструкція площі Київського вокзалу (не закінчений); Пам'ятник піонеру-герою Колі М'яготіну в Кургані (скульптор Юрій Поммер, прийнятий до будівництва). </div>
конкурсні 1922—1926 Палац праці у Москві (1922, разом з Адольфом Мінкусом; заохочувальна премія); Будівля Акціонерного товариства «Аркос» у Москві (1923—1924, разом з Адольфом Мінкусом); Пам'ятник Володимиру Леніну в Одесі (1924; перша рекомендація на придбання); Будівля Промбанку в Свердловську (1925, разом з Адольфом Мінкусом; 3-я премія); Пам'ятник на місці дуелі Олександра Пушкіна (1926; 4-та премія); Будинок Текстилю в Москві (1926, разом з Адольфом Мінкусом); 1931 Будинок культури Союзу працівників кооперації та держторгівлі в Москві (разом з Георгієм Олтаржевським; визнаний кращим і премійований); Будинок культури у Вятці; Будівля Військової академії імені Михайла Фрунзе у Москві (I тур разом з А. С. Ромовим; визнаний кращим і премійований); 1932 Типові бензозаправочні станції Авторемпостачу (1-ша та 4-та премії); Автобаза Центрального виконавчого комітету СРСР і Всеросійського центрального виконавчого комітету на 250 автомобілів в Москві, з 4-поверховою стоянкою автомобілів (визнаний кращим); Будівля Військової академії імені Михайла Фрунзе у Москві (II тур разом з А. С. Ромовим); 1934 Державний театр Туркменської РСР в Ашгабаті (співавтор Іван Фомін); Автобаза Центрального виконавчого комітету СРСР і Всеросійського центрального виконавчого комітету на 800 автомашин у Москві на Краснохолмській набережній, з семиповерховою стоянкою автомашин (визнаний кращим); Народний комісаріат важкої промисловості на Красній площі у Москві (співавтори: Іван Фомін, Павло Абросимов); 1935 Великий Краснохолмський міст у Москві, варіант Стальмоста (разом з Людмилою Варзар, інженер А. П. Єрченко); Великий Кам'яний міст у Москві, варіант Стальмоста (за участю Н. С. Зарубіна, інженер В. А. Росновський); Великий Кам'яний міст у Москві, варіант Міськмоста (за участю Н. С. Зарубіна, інженер Н. Я. Калмиков); 1939—1941 Пам'ятник на могилі Володимира Щуко в Москві (1940, I тур; подячна премія); Пам'ятник на могилі Володимира Щуко на Новодівичому кладовищі в Москві (1941, II тур; перша премія, почесна грамота Спілки радянських архітекторів СРСР); 1944—1945 Пам'ятник на могилі Зої Космодем'янської на Новодівичому кладовищі у Москві (два проєкти; разом з Володимиром Гельфрейхом); Типова будівля райкому ВКП(б) (визнаний кращим); Типова будівля чотирикласної школи (разом з Адольфом Мінкусом; друга премія); Пасажирські будівлі на залізничній магістралі Москва—Рига (5 типів; визнані кращими і премійовані); 1946—1956 Пам'ятник героїчним захисникам Москви 1941—1942 років на кладовищі Донського монастиря у Москві (1946, три варіанти); Пантеон — пам'ятник вічної слави великих людей Радянської країни на Ленінських горах у Москві (1954, разом з Володимиром Гельфрейхом); 1958—1960 Палац Рад у Москві (1958, разом з Володимиром Гельфрейхом); Пам'ятник Володимиру Леніну на Воробйових горах у Москві (1959, разом із скульптором Матвієм Манізером); Пам'ятник Миколі Чернишевському в Москві (1960, скульптор Юрій Поммер). </div> Реалізовані проєкти
у Москві Внутрішнє оздоблення головного входу і вестибюля нової будівлі Наркомату оборони СРСР (1934, разом з Людмилою Варзар та Левом Руднєвим); Надбудова і загальна реконструкція корпусу Інституту хімічного машинобудування (1934); Автобаза Центрального виконавчого комітету СРСР (урядовий гараж) на 600 автомашин на Пресненському Валу, з шестиповерховою стоянкою автомашин (1935, разом з Людмилою Варзар та Л. Давидовичем); Павільйон «Зерно» на Всесоюзній сільськогосподарській виставці (1936; проєктувався як павільйон «Тваринництво», збудований у 1938—1939 роках); Великий Кам'яний міст (1936; співавтори: Володимир Щуко, Володимир Гельфрейх, інженер Н. Я. Калмиков; збудований 1938 року); Внутрішнє оздоблення клубного корпусу урядового гаража на Пресненському Валу (1939—1940, разом з Людмилою Варзар); Міст-шляхопровід на Варшавському шосе (1945); Будівля Міністерства закордонних справ СРСР на Смоленській площі (1948—1952, співавтори Володимир Гельфрейх; Сталінська премія); Станція метро «Ботанічний сад» (1952, співавтор Володимир Гельфрейх); Сквер на площі Пушкіна (1949—1950, разом з Абрамом Заславським); Житлові будинки на Смоленській площі та набережній (1956—1963, разом з Людмилою Варзар); Планування та забудова мікрорайону Давидково у Київському районі (з 1963 року, у співавторстві з Михайлом Адріановим, Віталієм Соколовим, М. В. Лебовою). в інших містах Підпірна стінка до воріт Воронцовського палацу в Одесі (1923—1924); Державна взуттєва фабрика № 4 у Києві (1928, разом з Адольфом Мінкусом; збудована 1-ша черга); Експериментальний льонозавод у Торжку (1932, разом з Василем Єрамішанцевим); Будівля торгового представництва СРСР у Делі в Індії (1956—1959, спільно з архітектором Миколою Полюдовим). </div> <small>Багатоповерховий гараж.<small>Великий Кам'яний міст.<small>Будівля МЗС СРСР.<small>Станція метро «Ботанічний сад». Автор архітектурної частини низки надгробків у Москві та архітектурної частини низки пам'ятників:
надгробки на могилі Івана Фоміна на Новодівичому кладовищі (1949—1951, барельєф скульптора Георгія Мотовилова);