Антифрикці́йні спла́ви ( — проти і — тертя) — сплави, що характеризуються низьким коефіцієнтом тертя, значною зносостійкістю і достатньою міцністю, доброю припрацьовуваністю, корозійною стійкістю, відсутністю схоплювання з поверхнею контакту.
Антифрикційні сплави застосовуються для виготовлення деталей, які працюють на стирання: вкладишів підшипників, напрямних втулок різних механізмів, поршневих кілець, черв'ячних коліс тощо. Підшипниковими називаються сплави, які використовуються для виготовлення вкладишів підшипників ковзання.
Класифікація До антифрикційних сплавів відносяться литі матеріали: бабіти; бронзи; латуні; антифрикційні чавуни і сталі (мідяна та графітизована сталь); деякі сплави на основі алюмінію та ін.
За структурою литі антифрикційні сплави поділяють на матеріали, в яких: у відносно м'якій основі розташовані твердіші включення інтерметалідних з'єднань (наприклад: олов'янистий бабіт, алюмінієва та олов'яниста бронза); у міцнішій основі твердого розчину розташовані включення м'якої металевої структурної складової (наприклад: свинцевисті бронзи, сплави на основі алюмінію, що містять олово, свинець і кадмій), яка служить твердою змазкою в процесі експлуатації.
Див. також Антифрикційні матеріали Підшипникові сплави Бабіти.
Література
Технологія конструкційних матеріалів: Підручник / М. А. Сологуб, І. О. Рожнецький, О. І. Некоз та ін.; За ред. М. А. Сологуба. — 2-ге вид., перероб. і допов. — К.: Вища шк., 2002. — 374 с. — ISBN 966-642-033-3. Попович В. В. Технологія конструкційних матеріалів і матеріалознавство: [підручник для студ. вищ. навч.. закл.] / В. В. Попович, В. В. Попович. — Львів: Світ, 2006. — 624 с. — ISBN 966-603-452-2. Буше Н. А. Подшипниковые сплавы для подвижного состава. — М.: Транспорт. 1967. — 222 с. Шпагин А. И. Антифрикционные сплавы. М.: Металлургия, 1956. — 314 с.