Апробація ( — «схвалення», «визнання»): Апробація в римсько-католицькому канонічному праві — акт, який надається єпископу для засвідчення його фактичного церковного служіння. Апробація — офіційне схвалення, затвердження чого-небудь після випробування, перевірки. Апробація — попередня, передексплуатаційна перевірка в дії теоретично обґрунтованих технічних, наукових, фінансово-економічних програм (проєктів) та оцінка ефективності їх практичної реалізації. Апробація — методи оцінки (схвалення) певних проєктів ноу-хау. Апробація — перевірка на практиці, в реальних умовах теоретично побудованих методів. Апробація — визначення сортових якостей посівів із метою вибору найкращого з них для насіння.
Зсув значення Внаслідок народноетимологічного зближення слова «апробація» з етимологічно близьким «проба» (що походить через від ), воно стало вживатися у сенсі «опробування», «випробування». Але ще наприкінці XIX — на початку XX ст., за свідченням Бориса Грінченка, навіть у селі це слово вживали у значенні «схвалення»: «: Я привезу вам дров на апробацію» (записано зі слів жителя села Голубичі); тут термін «проба» теж вжито у значенні «клеймо, печатка»: «ставити пробу»ЭСБЕ. Проба и пробирное дело, определение лигатуры в драгоценных металлах, а также знаки, налагаемые особыми контрольными учреждениями на изделия из них с назначением гарантировать для частных лиц определенное законом содержание благородных металлов в изделиях из сплавов..
Примітки