Силовий розгін мирного протесту на Майдані Незалежності у Києві — незаконна акція силових відомств України, проведена силами спецпідрозділів «Беркуту» вночі 30 листопада 2013 року з метою очищення площі від учасників стихійного протесту, відомого як Євромайдан.
Протести розпочалися 21 листопада 2013 року як реакція на рішення Кабінету Міністрів України про призупинення процесу підготовки до підписання Угоди про асоціацію між Україною та Євросоюзом. Протестувальники безперервно перебували на Майдані, причому їхня кількість змінювалася. Станом на ніч 30 листопада, коли відбулася акція силовиків, на площі залишалося близько 400 протестувальників, переважно студентів. Внаслідок дій «Беркуту» постраждали щонайменше 79 осіб. Акція набула широкого розголосу й осуду з боку великої частини суспільства (зокрема, правозахисників).
Події 30 листопада стали переломним моментом в українських протестах кінця 2013 року, змістивши акцент протестів із проєвропейського на антиурядовий, а також додавши їм масовості.
Перебіг подій
Близько 4 години ранку, коли на Майдані Незалежності залишалося до 400 протестувальників, площу оточили близько 2000 озброєних спецзасобами бійців «Беркуту» із трьох регіонів України — Автономної Республіки Крим, Луганської та Чернігівської областейhttp://expres.ua///news/2013/11/30/97882-yevromaydan-zhorstoko-rozignaly-berkutivci-troh-oblastey-ukrayiny-hlopciv #Євромайдан жорстоко розігнали беркутівці з трьох областей України (за іншими даними, з Донецької, а не ЧернігівськоїМайдан Моніторинг: Побиття Беркутом Майдану — демонстративне . Майдан. 30.11.2013Євромайдан розганяв «Беркут» із Криму? . Коментарі. 30.11.2013Активістів Євромайдана розганяв донецький, луганський і кримський Беркут — джерело . Корреспондент. 30.11.2013).
Під час розгону мітингувальників бійці «Беркуту» застосовували вибухові пакети, били людей кийками, скидали людей на землю з постаменту монументу Незалежності та чавили ногами. При цьому мітингувальників били навіть за кілька сотень метрів від Майдану. Внаслідок розгону було травмовано десятки протестувальників (за офіційними даними Генеральної прокуратури — 79 осібПри разгоне Евромайдана пострадали 79 человек — ГПУ )Розгін Евромайдану: 7 осіб госпіталізовані, 35 — із травмами . Українська правді. 30.11.2013. Частина людей, що втекла від «Беркуту», заховалась у Михайлівському монастирі на Михайлівській площіДо Михайлівського собору, де ховаються євромайданери, підтягнувся «Беркут» . Українська правді. 30.11.2013. Крім того, за словами очевидця, журналіста Андрія Шевченка, перед атакою «Беркуту» на Майдані зник мобільний зв'язок.
До 4:27 бійці «Беркуту» повністю оточили площу, витіснивши учасників протесту та пропустивши комунальників для встановлення новорічної ялинки. Близько 5-ї ранку «Беркут» зачищав Хрещатик, б'ючи кийками та нецензурно лаючи присутніх там громадян .
Офіційна позиція влади Наступного дня відповідальність за наказ «Беркуту» взяв на себе начальник ГУМВС України в Києві Валерій КорякНачальник столичної міліції взяв на себе відповідальність за розгін Евромайдана . — Дзеркало тижня. — 2013. — 30.11.. Крім того, пресслужба МВС України розповсюдила змонтований та урізаний відеозапис, де видно, що мітингувальники чинять спротив, хоча повна версія відеоматеріалу свідчить про протилежне — наступ силовиків на мирних мітингувальників почався раніше біля колони Незалежності, а не біля пам'ятника засновникам Києва, де розміщувались активісти «Правого сектору» (представники різних націоналістичних організацій), і які дійсно почали чинити спротив силовикам.
За повідомленням начальника пресслужби управління МВС у Києві, силовий розгін мітингувальників із Майдану Незалежності в ніч проти 30 листопада було проведено, аби забезпечити безперешкодний проїзд техніки для подальших робіт з підготовки до Новорічних святhttp://www.pravda.com.ua/news/2013/11/30/7003736/ В міліції розказали, за що розігнали Євромайдан.
Дії силовиків засудили як Прем'єр-міністр Микола Азаров, так і Президент Віктор Янукович. Останній пізно ввечері 30 листопада зняв із себе відповідальність за нічні дії «Беркуту»Янукович зняв з себе відповідальність за розгін майдану Українська правда, 30 листопада 2013 р.. Водночас жодної реальної реакції з боку влади не було: нікого не було покарано, розслідування не було почато.
Центр інформаційної координації розіслав чиновникам та депутатам Партії регіонів вказівки про те, як потрібно коментувати силовий розгін міліцією мітингу на Майдані Незалежності«Регіонали» отримали інструкцію, як коментувати розгін мітингу Українська Правда, 30 листопада 2013р.
4 грудня 2013 року Прем'єр-міністр України Микола Азаров у ході зустрічі з Генеральним секретарем Ради Європи Турб'єрном Ягландом заявив: на Євромайдані 30 листопада було розігнано не студентів, а провокаторів. Це свідчення Азарова ґрунтувалося на неправдивому змонтованому й урізаному відеозаписі, який розповсюдила пресслужба МВС України.
Реакція на силовий розгін Євромайдану
Згідно з дослідженням, яке на початку грудня 2013 провели Асоціація політичних психологів України та Інститут соціальної та політичної психології НАН, 77 % населення України засуджує силовий розгін ЄвромайдануРезультати масового опитування населення в .doc-файлі. Результати цього опитування також підтверджуються пізнішим дослідженням, згідно з яким 70 % учасників протестів вийшли на Майдан через побоїще в ніч на 30 листопада . Для порівняння: мотивація змінити життя в Україні характерна 50 % протестувальників, змінити владу бажають 39 %, а відгукнулись на заклик опозиції лише 5 % громадян.
Реакції представницьких органів влади Після подій у ніч на 30 листопада в багатьох обласних радах були оголошені позачергові сесії. Опозиційні сили на цих сесіях висували вимоги засудити дії міліції проти мирних демонстрантів, оголосити недовіру уряду Азарова та Януковичу як відповідальним за здійснення цієї каральної акції. На противагу їм, провладні партії збиралися з метою висловити лояльність чинним керманичам держави, хоча навіть повністю підконтрольні «регіоналам» ради відреагували на побиття по-різному: від засудження дій «Беркуту» до замовчування питання та, навіть, схвалення силових акцій.
В Івано-Франківську вже в неділю, 1 грудня, відбулася спільна сесія рад усіх рівнів області, на якій засудили силовий розгін Євромайдану.
Через незгоду провладних та опозиційних фракцій не відбулося засідання облради на Буковині, в Рівному не було прийняте жодне рішення. У Запорізькій та Хмельницькій області позачергові засідання не були призначені. Прийняте Хмельницькою облрадою на черговій сесії 5 грудня рішення не врахувало жодної поправки опозиціонерів, які до голосування залишили засідання на знак протесту.
Облради Волині, Дніпропетровщини , Кіровоградщини, Миколаївщини, Одещини, Харківщини , Херсонщини та Черкащини у своїх заявах не висловилися щодо насильства «Беркута» проти мирного зібрання, застосовуючи обтічні заклики про недопущення провокацій та збереження стабільності. Натомість, Рада Автономної Республіки Крим закликала зупинити розгул анархії та беззаконня в столиці, рішуче застосовуючи всі доступні засоби.
Депутати Донецької облради прийняли Звернення до президента, з фразою «Ми обурені невиправдано жорстокими діями силових структур на Майдані Незалежності в ніч з 29 на 30 листопада», хоча журналісти відзначають дещо інші настрої під час обговорення. Зокрема, згадують аплодисменти, зірвані депутаткою від КПУ після слів:Ось така фраза: «Ми обурені невиправдано жорстокими діями силових структур». А ми не обурені! Ми знаємо, що це не невиправдано жорстокі дії, і я не вважаю, що тут усі обурені.
Луганська облрада засудила насилля, що сталося в ніч на 30 листопада, але при цьому прямо не згадала дії працівників МВС. Відповідальність за подію депутати скоріше поклали на опозицію.
Вінницька, Житомирська, Закарпатська, Київська, Львівська, Полтавська , Сумська, Тернопільська , Хмельницька, Чернігівська обласні ради, а також міські ради Донецька , Львова, Хмельницького засудили дії міліції проти учасників Євромайдану.
Львівщина та Івано-Франківщина висловили недовіру Януковичу та його урядовцям, сформованим центральною владою облдержадміністраціям, разом із Тернопільщиною оголосили про участь у загальнонаціональному страйку.
Реакції громадських організацій Українська Гельсінська спілка з прав людини оприлюднила рекомендації щодо того, що потрібно зробити в першу чергу, аби винні за розгін понесли за це відповідальністьРекомендації для тих, хто постраждав від розгону Євромадану Четверта Влада, 30.11.2013: «Українська Гельсінська спілка з прав людини готова допомогти постраждалим, для цього просимо залишити ім'я та мейл людини в приватному повідомленні у нас на фейсбук сторінці Ugspl».
Пізніше УГСПЛ оголосила про припинення співпраці з чинною владою, відкликання своїх представників у Конституційній Асамблеї, громадських радах та інших дорадчих органах. При цьому заявивши: Брутальні порушення прав і свобод людини в різних регіонах України… унеможливлюють конструктивний діалог з існуючим урядом України.
30 листопада свою реакцію на нічне побиття громадян міліціянтами оприлюднила ініціативна група українських митців. На 9 грудня їхня заява зібрала близько 300 автографів українських письменників, діячів культури, митців, журналістів, членів творчих спілок. Національна спілка письменників підтвердила позицію колег по цеху офіційними заявами 10 та 13 грудня.
З засудженням насильства над мирним зібранням вже 30 листопада виступив ректорат Українського католицького університету .
Громадська рада при Міністерстві внутрішніх справ у своєму зверненні 1 грудня засудила силову акцію 30 листопада .
2 грудня 2013 року Федерація профспілок України виступила із засудженням дій міліції проти мирного протесту на Майдані Незалежності. Порушення фундаментального права на мирні зібрання профспілковці розцінили як порушення Конституції України та принципів демократії. У цій же заяві було оголошено про надання приміщень Будинку профспілок для обігріву учасників Євромайдану. Через два дні після цього влада «виселила» ФПУ з цієї будівлі, що розцінюють як прояв репресій і загрозу цілому профспілковому руху .
Керівництво найбільшої професійної спільноти в галузі соціальної роботи та доброчинності Українського форуму благодійників 3 грудня 2013 оприлюднило заяву, в якій не лише засудило силові дії проти мирних протестувальників, а й заявило …про вихід з Координаційної ради при Адміністрації Президента України, Громадської ради при Міністерстві соціальної політики України та Громадської Ради при Уповноваженому Президента з прав дитини… Також УФБ припиняє будь-яку співпрацю з органами державної влади до об'єктивного розслідування подій 30 грудня та зміни уряду.
Громадська рада при Севастопольській міськадміністрації 6 грудня відмовилася затверджувати заяву з підтримкою дій влади, натомість журналісти відмітили незадоволення більшості представників громадськості здійсненим на Майдані насильством.
10 грудня 2013 року зі зверненням виступила Соціологічна асоціація України, зокрема, в ньому науковці вимагають: вжити негайних заходів щодо покарання тих, хто віддав наказ і здійснював надмірне застосування сили при розгоні учасників Євромайдану. Це основна причина, яка призвела до масового виходу людей на вулиці, і без вирішення цього питання неможливо врегулювати ситуацію.
Спілка офіцерів України на позачерговому з'їзді 19 грудня 2013 прийняла Заяву, згідно з якою делегати: — висловлюють недовіру Президенту України як Верховному Головнокомандувачу ЗСУ, який завдяки своїм діям та бездіяльності втратив свою легітимність; — підтримують пропозицію опозиційних сил України про відставку Уряду України і висувають цілий ряд політичних вимог.