Кошені́ль по́льська, або черве́ць по́льський (лат. Porphyrophora polonica) — вид комах з родини Margarodidae, також відомий як польська кошеніль.
Морфологічні ознаки Самиці широкоовальні, завдовжки 1,5-6,6 мм, червоного або вишнево-фіолетового кольору. Вусики 7-8-членикові, членики короткі та широкі. Очі добре розвинені. Ноги великі, особливо передні, копальні, з великим кігтиком. Тіло вкрите довгими щетинками. Самці завдовжки 2,25-3,5 мм блакитно-фіолетові. Очі великі, груди чорні, тергіти черевця фіолетові. Вусики довгі, 9-10-членикові. Передні ноги короткі, задні — довгі, лапки мають кігтик.
Поширення Ареал: західна та східна Європа. До середини ХХ ст. зустрічався майже на всій території України, проте з 1960-х рр. зареєстрований не був.
Особливості біології Живе червець на трав'янистих рослинах Центральної Європи, які ростуть на піщаних і посушливих ґрунтах. Її основна рослина-хазяїн — червець багаторічний (Scleranthus perennis), вид рослин з родини гвоздичних. Це хрестоматійний приклад для європейської ентомології та екології.
Має 1 генерацію на рік. Зимують личинки в яйцевих мішках. Після пробудження личинки пересуваються в пошуках кормових рослин (суниця, перстач, гусячі лапки, гірчак, остудник голий, мучниця, материнка та інші). По їхніх стеблах личинки спускаються до коріння, перетворюються в нерухомі кулясті «цисти» синього чи фіолетового кольору. Розвиток триває до середини липня. Дорослі комахи з'являються в липні — на початку серпня. Самці гинуть після парування. Запліднена самиця заривається у ґрунт і протягом кількох діб відкладає 300–700 яєць у яйцевий мішок, після чого гине. Личинки з'являються через місяць.
Значення В минулі століття у західних і південних районах України було розвинуте промислове виробництво червоної фарби (карміну) з «цист» кошенілі польської.
Цікаві факти Місяць червень дістав свою назву завдяки тому, що цього місяця починають збирання «черви» — личинок цієї комахи. З них в давнину добували червону фарбу, якою фарбували тканини.
Комах збирають незадовго перед тим, як жіноча черва (личинка) досягне зрілості, тобто в кінці червня, зазвичай на день святого Іоанна Хрестителя (24 червня), тому в багатьох країнах народна назва барвника — «кров святого Іоанна». У процесі збору рослина висмикувалася з корінням, з коріння збиралися личинки. У середньому з кожної рослини збиралось близько десяти комах. Земельні ділянки культивувалися для того, щоб компенсувати високий рівень знищення рослин. Личинки вбивали киплячою водою або оцтом, висушували на сонці або в печі й розчиняли в хлібній заквасці або квасі для видалення жиру. Екстракт потім використовували для фарбування шовку, вовни, бавовни чи льону. Процес фарбування потребує приблизно 3—4 унції барвника на фунт шовку (180—250 г на кілограм). Один фунт барвника міг пофарбувати майже 20 фунтів вовни (50 г на кілограм).
Червця широко застосовували в Європі в середні віки і в епоху відродження як барвник. У 15-му і першій половині XVI століття червець був одним з головних товарів експорту з Польщі, Литви та України. Торгівля здебільшого була монополізована єврейськими купцями, які купували фарбу у селян. Купці відправляли барвник з великих польських міст, таких як Краків, Гданськ (Данциг) і Познань. Звідти товар вивозили до південної Німеччини і північної Італії, Франції, Англії, Османської імперії та Вірменії. Торгівля була прибутковим бізнесом для єврейських посередників, відповідно до Марцина з Ужендова (1595), один фунт польської кошенілі коштував від чотирьох до п'яти венеційських дукатів. За кількісними показниками торгівля досягла піку в 1530-х рр. Згідно з податковими реєстрами, у 1534 році близько 30 тонн барвника продали лише в Познані. У виданні 1650 р. дослідник поліських боліт Даніель Цвікер окремо позначив поширення польської кошенілі на Поліссі.
Польська кошеніль у другій половині XVI століття була витіснена з європейського ринку дешевшою мексиканською. Барвник з червця, який до того був експортним продуктом, продовжували використовувати локально. Його використовували для фарбування тканин у малиновий колір, популярний в одязі заможного українського козацтва та польської шляхти, а також як харчовий барвник, косметичний та лікувальний засіб у народній медицині.
Див. також Кошеніль (комаха) Кармін (колір) Червінь (геральдика) Кардинальський колір
Посилання Червона книга України