Мико́ла Григо́рович Тютю́нник () — український письменник, поет, журналіст. Член Національної спілки письменників України, лауреат літературних премій.
Біографія Народився у напівукраїномовному селі Банкіне Бєлгородської області, поблизу адміністративного кордону РРФСР і УРСР. Його діду за розповсюдженою тоді у РРФСР «помилкою» додали у паспорті до прізвища «Тютюнник» суфікс «-ов» . У такій формі воно дісталося і нащадкам. Втім, у літературній діяльності Микола Григорович підписується як «Тютюнник», без надбаного пращуром додатку. У п'ятирічному віці переїхав з родиною до Первомайська Ворошиловградської (нині — Луганської) області. Навчався в СШ № 2 (нині — гімназія) та Стахановському гірничому технікумі. З 15 років, до служби в армії, працював у шахті. Після служби в Казахстані, на озері Балхаш, 14 років працював на шахті імені Менжинського — прохідником, гірничим майстром. З успіхами в літературі перейшов на письменницьку та літературну діяльність. З середини 2000-х працює переважно в Луганську, хоч продовжує позиціонувати себе як первомайця.
Письменницька діяльність Спроби писати твори розпочав ще у шкільні роки. Вперше земляки побачили твори Тютюнника у газетних публікаціях, а з 1980-х років почали виходити і книги його авторства. Пише Микола Григорович і українською і російською мовами, як прозу, так і поезію. У 1982 році вийшла перша книжка оповідань «Біля річки Лугані», у 1987 році — «Случай на Северной». Після виходу другої відразу був прийнятий до Спілки письменників СРСР. У 1988 році його приймають до Союзу письменників України. Створив та очолив первомайсько-попаснянське літературне товариство ім. Горбатова.
Визнання отримує історична поема у віршах «Маруся Богуславка», яку було видано у 2006 році. За неї Тютюнник став лауреатом премій ім. Миколи Гоголя та у 2009 році лауреатом премії «Берег надії» імені Василя Симоненка. 2013 року стає лауреатом міжнародної премії з поезії ім. Миколи Рубцова «Звезда полей» . Тютюнник є повним кавалером «Шахтарської слави», за твори про фронтовиків нагороджений медаллю «Маршал Жуков»Тютюнників Микола Григорович .
Як журналіст У 1990-ті працював головним редактором первомайської газети «Шахтёрский край». Надалі працював у виданнях «Вести региона» (Луганськ, у перші місяці — Первомайськ, очолював редакцію), «Сбойка» (Луганськ, шахтарське видання), «Ильичевец» (Маріуполь).
Сучасні публікації Собрание сочинений: в 5 т. / М.Тютюнник. — Луганск: Глобус, 2005. Т. Лугари: роман в 4 кн. Кн. 1. Исторические новеллы. — 2005. — 494 с. Т. Лугари: роман в 4 кн. Кн. 2. Повесть. Рассказы. Стихи. — 2006. — 499 с. Т. Лугари: роман в 4 кн. Кн. 3. Осенние дороги. Новеллы. — 2007. — 491 с.: ил. Вовчок: новела / М.Тютюнник// Лугань. — 2007. — № 1. — С. 44—46. Домовичок: новела / М.Тютюнник// Жайвори над Луганщиною. Ч. 2. — Луганськ, 2004. — С. 51—54. Маруся Богуславка: історичний роман у віршах / М.Тютюнник. — Луганськ: Глобус, 2006. — 91 с.; Луганськ: Світлиця, 2009. — 160 с.: іл. Пізні яблука / М.Тютюнник// Лугань. — 2007. — № 1. — С. 30—33. Солодкий страх: новела / М.Тютюнник// Жайвори над Луганщиною. Ч. II. — Луганськ, 2004. — С. 47—50. Шахтарча / М.Тютюнник// Лугань. — 2007. — № 1. — С. 33—36.
Джерела З відгуків колег: [про «Марусю Богуславку»] // Тютюнник, Микола «Маруся Богуславка» — Луганськ: Світлиця, 2009. — С. 5-16. Народження Тютюнника — третього / Г. Довнар // Від серця до серця. — Луганськ, 2007. — С. 429—431. Тютюнник (Тютюнников) Микола Григорович: [біографічна довідка] // Письменники Луганщини: біобібліографічний довідник. Луганськ, 2007. — С. 34-35.
Примітки
Посилання Повернена Одіссея МИКОЛА ГРИГОРОВИЧ ТЮТЮННИК