Гравітаці́йне по́ле Землі́ — фізичне поле, зумовлене тяжінням маси Землі і відцентровою силою, яка виникає внаслідок добового обертання Землі. Незначною мірою залежить також від тяжіння Місяця і Сонця й інших небесних тіл та маси земної атмосфери. Гравітаційне поле Землі характеризується силою тяжіння, потенціалом сили тяжіння і різними його похідними. Потенціал має розмірність . За одиницю вимірювання перших похідних потенціалу (включно з силою тяжіння) в гравіметрії прийнятий мілігал (мГал), що дорівнює , а для наступної похідної — етвеш (Е), що дорівнює .
Значення основних характеристик гравітаційного поля Землі: потенціал сили тяжіння на рівні моря дорівнює ; середня сила тяжіння на Землі ; зменшення середньої сили тяжіння від полюса до екватора (в тому числі внаслідок добового обертання Землі — ); максимальна аномалія сили тяжіння на Землі ; нормальний вертикальний градієнт сили тяжіння ; діапазон періодичних місячно-сонячних варіацій сили тяжіння ; можлива величина вікової зміни сили тяжіння . За аномаліями гравітаційного поля Землі вивчають розподіл густинних неоднорідностей у земній корі та верхній мантії, проводять тектонічне районування, пошуки родовищ корисних копалин (гравіметрична розвідка).
Сила тяжіння визначає справжню форму земної поверхні — геоїд, зумовлює рухи земної кори. Під її впливом відбувається переміщення пухких гірських порід, мас води, льоду, повітря. Гравітаційне поле Землі є однією з причин колообігів у літосфері, атмосфері та гідросфері.
Див. також Прискорення вільного падіння Сила тяжіння Примітки
Література
Посилання — тривимірне моделювання гравітаційних аномалій геоїду. — гравітаційні аномалії, космічні засоби вимірювання, методи вивчення.