Арге́нтометрі́я (від — срібло) — титриметричний метод для кількісного визначення аніонів, які утворюють із катіоном Ag+ малорозчинні сполуки. Найчастіше застосовується для визначення вмісту галогенідів (особливо хлоридів), тіоціанатів, ціанідів.
Методи аргентометрії ґрунтуються на утворенні малорозчинних сполук при взаємодії досліджуваної речовини та нітрату срібла:
В залежності від типу індикації кінцевої точки титрування, розрізняють метод Мора та метод Фаянса-Ходакова. Ці способи дозволяють проводити пряме визначення кількості невідомої речовини. Також застосовується зворотнє визначення (метод Фольгарда), яке є окремим випадком тіоціанатометрії: нітрат срібла, доданий у досліджуваний розчин у відомому надлишку, відтитровують розчином тіоціанатів.
Метод Мора
За методом Мора титрування проводиться нітратом срібла із концентрацією 0,05 або 0,1 моль/л. Як індикатор використовується розчин хромату калію.
При титруванні галогенідів в першу чергу осаджуються галогеніди срібла (білий AgCl та жовтий AgBr): ; Ksp = 1,78·10-10 ; Ksp = 5,35⋅10-13 Визначення йодидів за методом Мора не проводиться через їхню значну адсорбцію на поверхні осаду AgI та, як наслідок, спотворення результатів.
Після повного відтитровування галогенідів, катіони Ag+ вступають у взаємодію із хромат-аніонами, утворюючи осад цегляно-червоного кольору: ; Ksp = 2,1·10-12 Поява червоного забарвлення свідчить про досягнення кінцевої точки титрування.
Умови титрування Титрування проводиться у нейтральному або слабколужному середовищах (при pH 6,3—10,5). У кислому середовищі осад хромату срібла розчиняється, а в сильнолужному (pH ≥ 10) катіони Ag+ утворюють нерозчинний осад оксиду срібла(I):
У розчині повинні бути відсутніми іони, що утворюють осади з хромат-іонами та катіонами Ag+: катіони Ba2+, Pb2+, Hg22+, Bi3+, аніони PO43-, CO32-, C2O42-, AsO43-.
За методом Мора не проводять визначення вмісту галогенідних кислот та слабких основ, оскільки вони, внаслідок гідролізу, мають кисле середовище.
Метод Фаянса-Ходакова
Метод заснований на утворенні осадів при взаємодії зі стандартним розчином нітрату срібла(I) у присутності адсорбційних індикаторів. Цим методом здебільшого визначають галогеніди (хлориди, броміди, йодиди), тіоціанати.
Адсорбційні індикатори є слабкими кислотами:
Аніони таких індикаторів здатні адсорбуватися на поверхні осадів поблизу точки еквівалентності, утворюючи міцели, та змінювати забарвлення розчину, що дозволяє визначити кінцеву точку титрування. Як такі індикатори найчастіше застосовують еозин, флуоресцеїн, .
Умови титрування Титрування проводиться у різних діапазонах pH, в залежності від використовуваного індикатору: з флуоресцеїном про pH 7–10 визначають Cl-, Br-, I-, SCN-, з еозином при pH = 2 визначають Br-, I-, SCN- (хлориди не визначають через передчасну зміну забарвлення осаду — до досягнення кінцевої точки титрування).
Осад повинен мати максимально можливу поверхню, для чого у досліджуваний розчин додають колоїдні сполуки: крохмаль, декстрин.
Метод Фольгарда
Зворотнє визначення тіоціанатів за методом Фольгарда є окремим випадком тіоціанатометрії — кількісного визначення сполук, що утворюють осади при взаємодії з тіоціанат-іонами. За допомогою цього методу визначають галогеніди.
До розчину галогенідів у відомому надлишку додається розчин нітрату срібла, а частина, що не прореагувала відтитровується стандартним розчином тіоціанату (KSCN або NH4SCN):
Кінцева точка титрування визначається з розчином солі Мора NH4[Fe(SO4)2]·12H2O або Fe(NO3)3: після повного відтитровування катіонів срібла, тіоціанат-іони взаємодіють з катіонами Fe3+ із забарвленням розчину над осадом у червоний колір:
Умови титрування Титрування проводиться у кислому середовищі для запобігання гідролізу сполук Fe3+; розчин підкислюють нітратною кислотою концентрацією 0,4—0,6 моль/л. Визначенню заважають іони Hg22+, які так само утворюють осад із тіоціанатами; також фторид-іони, які взаємодіють із катіонами Fe3+:
Осад AgSCN здатен адсорбувати на своїй поверхні іони Ag+, що може вплинути на результати титрування. Для уникнення цього визначення проводять при сильному перемішуванні. При визначенні йодидів можливий перебіг реакції відновлення заліза(III): , тому індикатор додається наприкінці титрування. При визначенні хлоридів можлива обмінна реакція:
Для запобігання контакту частинок хлориду срібла та тіоціанат-іонів, до розчину додають 1—2 мл тетрахлорометану, хлороформу або нітробензену.
Див. також Нітрат срібла(I) Тіоціанатометрія
Джерела
Посилання АРГЕНТОМЕТРІЯ // Фармацевтична енциклопедія