Анто́ній В'ячесла́вович Кре́йчі (30 січня 1914, Владикавказ — 1999) — український архітектор чеського походження. Головний архітектор Вінницької області у 1945—1975 роках.

Життєпис Народився 30 січня 1914 р. в м. Владикавказі (кол. Російська імперія) у родині чехів. Навчався у спецшколі із землевпорядним ухилом (1929—1931 рр.). Закінчив Московський архітектурний інститут із відзнакою (1936 −1941 рр.). Під час навчання в 1939 р. працював архітектором Мособлпроекту.

Подальша кар'єра: з червня по листопад 1941 р. виконував спецзавдання з маскування об'єктів Москви; інженер гарнізону м. Кутаїсі (Грузинської РСР) (1942—1943); головний інженер і архітектор м. Клухорі (Грузинської РСР) (липень 1943 — травень 1945); після війни відряджений на роботу до України, виконував обов'язки начальника Вінницького обласного відділу в справах архітектури (від 1945 р.); головний архітектор Вінницької області і начальник облпроекту (лютий 1946 — листопад 1949); голова Вінницького відділення Спілки архітекторів (від 1957 р.); обраний до правління Спілки архітекторів Української РСР (від 1955 р.); начальник Вінницького обласного відділу в справах архітектури (серпень 1949 — жовтень 1955); начальник Вінницького обласного відділу в справах будівництва та архітектури, головний архітектор області (жовтень 1955 — початок 1975). Обирався депутатом Вінницької обласної і міської Рад депутатів трудящих VIII—XII скликання. Був також членом Президії Правління Вінницької обласної організації Українського товариства охорони пам'яток історії та культури й очолював секцію охорони пам'яток архітектури.

Творчий доробок Протягом 1945—1975 рр. розробив понад 80 різних проектів, зокрема 24 проекти планування міст і селищ, 21 проект будинків і споруд та 37 проектів малих архітектурних форм. Серед об'єктів планування — парки у Вінниці та Могилеві-Подільському, сквер-бульвар у Тульчині, центральні частини у таких населених пунктах як — Козятин, Бар, Бершадь, Могилів-Подільський, Ямпіль, Липовець, Літин, Тиманівка. У Вінниці запроектував у 1946—1947 рр. житловий будинок з магазином («будинок залізничників») на розі вулиць Коцюбинського та Замостянської (спільно з В. П. Дуловим), ще один житловий будинок у 1953—1958 рр. (разом із С. І. Рабіним) на теперішній вул. Соборній, 103. Реконструював у 1947 р. середню школу № 2, побудовану у 1900—1901 рр. Г. Артиновим.

За його архітектурними проектами побудовані, зокрема: пам'ятник-погруддя М. І. Пирогова у музеї-садибі видатного хірурга (1947, спільно з І. Крестовським); монумент на могилі Д.Нечая (1954) у с. Черемошному Тиврівського району; пам'ятник винахіднику О. Ф. Можайському (1978) у смт Вороновиці Вінницького району; пам'ятник поету М.Некрасову (1971, у співавторстві) в Немирові; обеліск (1957) в Гнівані воїнам, загиблим у Другій світовій війні. — С. 57.

Нагороди Нагороджений медалями «За перемогу над Німеччиною» та «За доблесну працю у Великій вітчизняній війні» та ін.

Галерея

Примітки

Джерела та література Крейчі Антоній Вячеславович / Архітектурна Вінниця: час, простір, особистості // «Подільські джерела». Альманах — Вінниця: ПП «ПРАДА АРТ», 2012. — С. 122—123. Царенко, С. О. Архітектор Антоній В'ячеславович Крейчі (До 100-річчя від дня народження) // Знаменні і пам'ятні дати Вінниччини 2014 року: хронол. довід. / уклад. О. Ю. Антонюк, Г. М. Авраменко; відповід. за вип. Н. І. Морозова; Упр. культури і туризму Вінниц. обл. держ. адмін., Вінниц. ОУНБ ім. К. А. Тімірязєва; — Вінниця: ТОВ Консоль, 2013. — С. 38-40. Яворська, Ліна. Вінницькі архітектори навчалися в італійців // Газета по-українськи. — 2008. — № 749. — 12 грудня. У Вінницькому краєзнавчому музеї згадуватимуть Антонія Крейчі //сайт радіокомпанії «Місто над Бугом» Довідка з пропозиціями щодо вшанування пам'яті видатних зодчих // на сайті Управління містобудування та архітектури Вінницької обласної державної адміністрації Обласний семінар «Дні архітектурної науки пам'яті Антонія Крейчі»