Гай Аврелій Котта (консул 252 року до н. е.)

Гай Авре́лій Ко́тта (; ? — після 231 до н. е.) — політичний, державний і військовий діяч Римської республіки, консул 252 і 248 років до н. е., полководець Першої Пунічної війни, удостоєний тріумфу.

Життєпис Перший відомий представник роду плебейського роду Авреліїв (Homo novus). Згідно записів у Капитолийских фастах, його батька звали Луцієм, а ім'я діда — Гай.

У 252 році до н. е. його було обрано консулом разом з Публієм Сервілієм Геміном. Тоді йшла Перша Пунічна війна. Гай Аврелій очолив війська, що захопили важливі Ліпарські острови. За це отримав тріумф.

У 248 році до н. е. його вдруге було обрано консулом знову з Публієм Сервілієм Геміном. Після поразки карфагенян у битві при Дрепано брав участь у перемовинах, що завершили війну з Карфагеном. Також було укладено мир із Сиракузами.

У 241 році до н. е. став цензором разом з Марком Фабієм Бутеоном. У 231 році до н. е. його було призначено начальником кінноти () при диктаторові Гаї Дуїлії.

Подальша доля Гая Аврелія невідома.

Примітки

Джерела Elimar Klebs: Aurelius 94). // Paulys Realencyclopädie der classischen Altertumswissenschaft (RE). Band II,2, Stuttgart 1896, Sp. 2481—2482.