Франческо Кабіянка ( , Венеція — , Венеція) — венеційський скульптор доби пізнього бароко.
Життєпис
Народився в Венеції. Роком народження майстра вважали 1665. Лише у XX ст. при дослідженні документів встановили, що він народився в грудні 1666 р. Перше прізвище — Понсо. Прізвище Кабіянка взяв у першої дружини.
Ремесло скульптора опановував в майстерні Джусто Лекура (1627—1679), фламандського скульптора, що працював і помер в Венеції. Опісля відкрив майстерню в приході церкви Св. Варнави, де короткий термін працювали також П'єтро Баратта та скульптор Джуліо Чезаре Фонтана.
Відсутність замов у Венеції і венерична хвороба спонукали шукати заробітку і лікування за межами Венеції. За порадою лікаря відбув у Далмацію. Дістався вітрильником міста Спліт, де познайомився із Марком Грегоріна, купцем з міста Котор, що пообіцяв йому знайти замовників. Короткий термін працював в місті Дубровник, де виконав капітелі для церкви Св. Ігнатія та вівтар Мадонна дель Карміне в церкві францисканців. 1699 року відбув у місто Котор, де виконав декор для каплиці в головному соборі. Ненадовго повертався в Венецію і знову відбув у Далмацію, де працював до середини 1708 року. Збережені відомості, що заробив 16.000 дукатів, але програв 15.500 в азартних іграх і повернувся у Венецію з 500 дукатами.
Старість, погіршення замов у Венеції спонукають майстра шукати заробітку і замов будь де, в тому числі і від Московії. 1730 року Кабіянка, котрому було шістдесят п'ять років, закрив майстерню у Венеції і відбув у місто Горіція на кордон із німецьким князівством. Але заробітку не було і він позичав гроші у власного сина. Відбув в місто Падуя, де прагнув отримати замову на новий вівтар для базиліки Святого Антонія. Але не вийшло і тут. Знову повернувся у Венецію, де мав невелику майстерню.
Його знайдуть мертвим у власному помешканні. Старому майстру було сімдесят два роки. Скульптора поховали в церкві Сан Джоббе.
Вибрані твори
«Богиня війни Беллона», підписана, Арсенал, Венеція «Аполлон», двір палацу Барбаріго, Венеція «Алегорія всепоглинаючого часу», Літній сад (Санкт-Петербург), Росія «Св. Бенедикт» «Св. Трійця», «Св. Петро», «Св. Павло», двір монастиря Фрарі, Венеція «Мадонна з немовлям і Іваном Хрестителем» «Іван Хреститель», церква Сан Джованні Еванджеліста, Венеція «Бенедикт XIII», папа римський, для церкви Сан Доменіко «Св. Андрій» поліхромний мармуровий вівтар Мадонна дель Карміне для церкви францисканців у Дубровнику Св. Трифон та 11 янголів вівтар в церкві Св. Йосипа, Котор «Оплакування Христа», церква Фрарі, Венеція
Джерела
http://www.treccani.it/enciclopedia/francesco-cabianca_(Dizionario_Biografico)/ Miloš Milošević, Francesco Cabianca (Penso) in Dizionario Biografico degli Italiani, Vol. 15, Roma, Istituto dell'Enciclopedia Italiana, 1972. URL consultato il 22 febbraio 2013.
Див. також
Бароко Алегорія Антоніо Ґаі П'єтро Баратта Джованні Бонацца Джузеппе Торретто Садово-паркова скульптура Венеційська скульптура 18 століття
Примітки
Посилання