Hylotelephium ewersii (; , ) — вид тропічних травянистих квіткових рослин роду Hylotelephium родини Crassulaceae.
Етимологія
Рослина названа Карлом Фрідріхом фон Ледеборґом на честь географа і історика Йоганна Філіппа Густава фон Еверса (1781–1830). І дослівно перекладається з німецької як Очиток Еверса (Hylotelephium ewersii).
Систематика Раніше даний вид був поміщений в секцію (sect.) Populisedum Ohba (), у 1978 році. Проте пізніше таксон був перейменований, і на даний час розміщений в секції Sieboldia (Ohba, з 2005 року).
Морфологічна характеристика
Кореневище розгалужене, деревоподібне. Корінь стрижневий, міцний, гіллястий, каудекс багатоголовий, випускає численні, у нижній частині деревоподібні голі червонуваті стебла 10-25 см у вис. Квітконосні пагони численні, припідняті, висхідні. Листя 1-2 см довжиною і майже такі ж в ширину, супротивні, сизувато-зелені, сидячі, злегка м'ясисті, товстуваті, широкояйцеподібні або майже округлі, по краю незрозуміло дрібнозубчасті, нижні зближені, тупі, рано обпадають, верхні серцеподібні, загостренні. Квітки в густих, кінцевих, складних, майже кулястих щитках 1.5-3 см у діаметрі, рожеві або пурпурові. Чашечки близько 2 мм завдовжки, з ланцетними гострими долями. Пелюстки широколанцетні, в 2-3 рази довші чашечки. Нектарники подовжені близько 0.8 мм довж. Тичинки приблизно рівні пелюсткам. Пиляки чорно-фіолетові. Плодики прямостоячі, із прямим недовгим тонким носиком.
Ареал Ареал простягається від Сибіру і російського Далекого Сходу, через Китай, Монголію, Таджикистан та Казахстан, аж до Індії, Пакистану та Афганістану.
Екологія Зростає у високогір'ях на скелях, кам'янистих розсипах, прируслових пісках і галечниках, іноді в рідколіссях. Загальним розподілом і в Гімалаях, Середній Азії, Монголії. Описаний з казахстанської частини Алтаю.
Використання
Література
Clausen, R. T. 1975. Sedum of North America North of the Mexican plateau. p.. 1-742. http://www.tropicos.org/Reference/18916 Flora of China Editorial Committee. 2001. Fl. China 8: 1-506. Science Press & Missouri Botanical Garden Press, Beijing & St. Louis. http://www.tropicos.org/Reference/1018511 Jansson, C. A. & K. H. Rechinger. 1970. Crassulaceae. Fl. Iranica 72: 1-32. http://www.tropicos.org/Reference/41729 Baldwin J.T. The cyto-taxonomy of the Telephium section of Sedum Amer. Journ. Bot. — 1937. N 24. — Р. 126–132. — Борисова А. Г. Crassulaceae Флора СССР. — М.; Л., 1939. Т. 9. — С. 8-134. — Ohba H. The taxonomic status of Sedum telephium and its allied species (Crassulaceae) Bot. Mag. Tokyo. — 1977. N 90. — P. 41-56. — Пешкова Г. А. Crassulaceae Флора Сибири. Т. 7. — Новосибирск: Наука, 1994. — С. 152–168. — Ohba H. Hylotelephium Illustrated handbook of succulent plants: Crassulaceae. Berlin; Heidelberg; New York: Springer, 2005. — P. 135–142.
Джерела
Hylotelephium ewersii на Encyclopedia of Life http://tropicos.org/Name/8901686 http://crassulaceae.botsad.ru/h_ewersii.htm http://www.catalogueoflife.org/col/details/species/id/15343198
Примітки