Луцій Корнелій Лентул (*Lucius Cornelius Lentulus, прибл. 80 до н. е. — після 46 до н. е.) — політичний діяч пізньої Римської республіки.
Життєпис Походив з патрциіанського роду Корнеліїв Лентулів. Син Луція Корнелія Лентула Нігера, претора 62 року до н. е., і Публіції.
Замолоду став фламіном Марса. У 59 році до н. е. був разом із батьком звинувачений Луцієм Веттієм в участі у змові з метою вбивства Гнея Помпея, проте обвинувачення не було доведено. Втім вимушений був перебратися до Афін, де навчався красномовства та філософії.
У 54 році до н. е. притягнув до суду звинуватив в применшення величі римського народу Авла Габінія, раніше переміг його батька на консульських виборах. Проте виступив настільки невдало, що накликав на себе підозри в змові з обвинуваченим.
У 49 році до н. е. підтримав Гая Цезаря у боротьбі проти Гнея Помпея. Залишався у Римі не брав участь у військових подіях. Остання згадка про Лентула датується 46 роком до н. е.
Родина Луцій Корнелій Лентул, консул 3 року до н. е.
Джерела Drumann W. Geschichte Roms in seinem Übergange von der republikanischen zur monarchischen Verfassung oder Pompeius, Caesar, Cicero und ihre Zeitgenossen. Hildesheim, 1964. Bd. 2, p. 446–447. Macrob. Sat. III 13, 11