Віра Вовк

Ві́ра Вовк (; за паспортом Wira Selanski;  — українська письменниця, літературознавиця, прозаїк, драматургиня, перекладачка та науковиця. Учасниця літературної спілки Нью-Йоркська група (НЙГ). Писала українською, німецькою та португальською мовами.

З 1950-х по 2000-і роки працювала професоркою німецької літератури в Державному університеті Ріо-де-Жанейро.

З 1945 року мешкала в еміграції: спочатку в Німеччині, а згодом у Бразилії.

Життєпис Народилася 2 січня 1926 року в селі Баня Котівська (зараз у складі м. Борислав) (українські землі довоєнної Польщі, нині Львівська область) у родині лікаря Остапа Селянського й археолога. Зростала на Гуцульщині в містечку Кути. Навчалася в гімназії у Львові, потім у середній дівочій школі ім. Клари Шуманн у Дрездені.

В еміграції з 1945 року, спочатку в Німеччині, а згодом у Бразилії. Студіювала германістику, славістику, музикологію у Тюбінгенському університеті. З 1949 року разом з матір'ю переїхала до Ріо-де-Жанейро, де закінчила університет, стажувалася також у Колумбійському (Нью-Йорк) і Мюнхенському університеті, де вивчала і порівняльне літературознавство. Здобула докторський ступінь із філософії.

Після отримання освіти, стала професоркою німецької літератури в Державному університеті Ріо-де-Жанейро. З 1957 року — завідувачка кафедрою германістики цього університету.

Волонтерська діяльність

Активно пропагувала українську культуру та мову. Виступала з літературними доповідями, лекціями й авторськими вечорами у Нью-Йорку, Вашингтоні, Філадельфії, Клівленді, Чикаго, Детройті, Торонто, Монреалі, Оттаві, Ванкувері, Лондоні, Парижі, Римі, Мадриді, Мюнхені, Буенос-Айресі, Києві, Львові.

Віра Вовк померла 16 липня 2022 року в Ріо-де-Жанейро.

Творчість

За свою кар'єру Вовк видала десятки власних книг поезії, прози і п'єс. Як перекладачка переклала українською мовою цілу плеяду віршів європейських авторів. Крім того, переклади українських авторів німецькою та португальською мовами.

Поезія Збірки «Юність» (1954), «Зоря провідна» (1955), «Єлегії» (1956), «Чорні акації» (1961), «Любовні листи княжни Вероніки» (1967), «Каппа Хреста» (1968), «Меандри» (1979), «Мандат» (1980), «Жіночі маски» (1993), «Писані кахлі» (1999), «Віоля під вечір» (2000) і «Поезія» (2000), драматична поема «Триптих», п'єса «Іконостас України».

Проза «Ранні оповідання» (1943—1954), «Легенди» (1958). «Казки» (1956), «Духи й дервіші» (1956). «Оповідання для дітей» (1960—1962). «Вітражі» (1961), «Святий гай» (1983), «Карнавал» (1986), «Старі панянки» (1995), «Калейдоскоп» (1979—2001).

П'єси «Скарб царя Гороха» (1962), «Смішний святий» (1968), «Триптих» (1982), «Іконостас України» (1988, 1991), «Вінок троїстий» (1988), «Казка про вершника» (1992), «Зимове дійство» (1994), «Весняне дійство» (1995), «Настася Чагрова» (2001), «Козак Нетяга» (2001) й «Крилата скрипка» (2001).

Переклади з французької, італійської, румунської, македонської, старослов'янської на українську: Поль Клодель, Пабло Неруда, Федеріко Гарсія Лорка, Рабіндранат Тагор, Стефан Ґеорґе, Фрідріх Дюрренматт, інші.

Бібліографія книжкових видань До бібліографії Віри Вовк входять такі твориВіра Вовк. Доповнення до бібліографії Віри Вовк (до 2011) // Віра Вовк. Мережа. Львів: БаК. 2011. 127 стор.: 105—127. ISBN 978-966-7065-99-7Віра Вовк (Віра Остапівна Селянська). barvyste.com, 2020Віра Вовк (Віра Остапівна Селянська). sites.utoronto.ca/elul/, 2020:

Україномовні твори

Поезія Юність. — Прудентопіль Накладом о. Володимира Ханейка 1947. Зоря провідна. — Мюнхен: Молоде Життя 1955. Елегії. — Мюнхен: Українське видавництво, 1956. Чорні акації. На горі. — Мюнхен: Ріо-де-Жанейро, 1961. Relógio Solar. — Rio de Janeiro: Gráfica Editora Arte Moderna, 1964. Любовні листи княжни Вероніки до кардинала Джованнібаттісти (поряд з німецьким переспівом Елізатет Котмаєр). На горі. — Мюнхен, 1967. Каппа Хреста. — Мюнхен: Сучасність, 1969. Меандри / Meandros / Meander (поряд з португальським переспівом Терезії де Олівера і німецьким переспівом Уве Шмельтера). — Ріо-де-Жанейро: Companhia Brasileira de Artes Gráficas, 1979. (тримовне видання: укр., порт., нім.) Меандри / Méandres / Meanders (поряд з французьким переспівом Романа Нижанківського й англійським переспівом Марії Лукіянович). — Ріо-де-Жанейро: Companhia Brasileira de Artes Gráficas, 1979. (тримовне видання: укр., фр., англ.) Мандаля / Mandala (поряд з португальським переспівом Терезії де Олівейра й німецьким переспівом Уве Шмельтера). — Ріо-де-Жанейро: Companhia Brasileira de ArtesGráficas, 1980. (тримовне видання: укр., порт., нім.) Мандаля / Mandala (поряд з еспанським переспівом Марії де Люрдес Мартіні й англійським переспівом Аїлі де Олівейра Ґомес). — Ріо-де-Жанейро: Companhia Brasileirade Artes Gráficas, 1980. (тримовне видання: укр., есп., англ.) Жіночі маски. — Ріо-де-Жанейро; Женева: Companhia Brasileira de Artes Gráficas, 1993. Молебень до Богородиці / Oratorium fur die Gottesmutter / Oratorio a Mae de Deus. (поряд з німецьким переспівом Удо Денґлера і португальським переспівом Аїлі де Олівейра Ґомес). — Ріо-де-Жанейро; Женева: J.Di Giorgio &Cia.Ltda, 1997. (тримовне видання: укр., порт., нім.) Поезії. — Київ: Родовід, 2000. Писані Кахлі, 1999 (в книзі Поезії). Віоля під вечір, 2000 (в книзі Поезії). Півні з Барселошу, «Родовід», Ріо-де-Жанеро — Київ, 2004. Маївка для Богородиці Коралів, «Родовід» Ріо-де Жанеро — Київ, 2004. Ромен-зілля, «Пороги», Дніпропетровськ, 2007. Обарінки, «Пороги», Дніпропетровськ, 2010. Зеніт, «БаК», Ріо-де-Жанейро — Львів, 2012. Варіяції на тему кохання, «Кур'єр Кривбасу», березень-квітень-травень, 2012. Сатирикон, «БаК», Ріо-де-Жанейро — Січеслав — Львів, 2012. Зі скрині Забутих Предків, «Кур'єр Кривбасу», жовтень-листопад-грудень, 2013.

Проза Леґенди, «Молоде життя», Мюнхен, 1955.

Духи й дервіші, «Українське видавництво», Мюнхен, 1956. Lendas, «Companhia Brasileira de Artes Gráficas», Rio de Janeiro, 1959. Вітражі, «На горі», Ріо-де-Жанейро — Мюнхен, 1961. Святий гай — Bosque sagrado (з португальським перекладом авторки й Терезії де Олівейра), «Companhia Brasileira de Artes Gráficas», Ріо-де-Жанейро, 1983. Карнавал — Carnaval (з португальським перекладом авторки, Терезії де Олівейра й Аїлі де Олівейра Ґомес), «Companhia Brasileira de Artes Gráficas», Ріо-де-Жанейро, 1986. Проза, «Родовід», Київ, 2001. Сьома печать, «Родовід», Київ — Ріо-де-Жанейро, 2005. Каравела, «БаК», Львів, 2006. Напис на скарабею, «БаК», Львів, 2007. Маскарада, «Факт», Київ, 2008. Коляда на Щедрий Вечір, «БаК», Львів, 2008. Тотем скальних соколів, «БаК», Львів, 2010. Тотем скальних соколів, «Соборність», Ізраїль, 3-4'2011. Знамено, «БаК», Львів, 2011. Останній князь Звонимир (у книзі Знамено). Vida|Miragem, «Contraste», Rio de Janeiro, 2012. Чар-писанка, «БаК», Львів, 2012. Свято з Жар-Птицею (у книзі Чар-писанка). Спілкування з опалевим метеликом, «Березіль», Харків, 9-10'2012. Книга Естери, «Кур'єр Кривбасу», січень-лютень-березень, 2013. Диптих, «БаК», Львів, 2013. Паломник, «БаК», Львів, 2013.

Спомини/публіцистика Спогади. Київ: Родовід, Київ, 2003. ISBN 966-7845-13-3Віра Вовк. Спогади (2003). rodovid.net. 2003 Мережа. Львів: БаК. 2011. ISBN 978-966-7065-99-7 Човен на обрію. Львів: БаК. 2014. Бабине літо: остання книга спогадів. Ріо-де-Жанейро: Contraste. 2016. ISBN 97-885-61473-38-9 Місячне павутиння. Ріо-де-Жанейро: Contraste. 2017. ISBN 978-85-61473-41-9 Вітряк на перехрестю. Ріо-де-Жанейро: Contraste. 2018.

П'єси Скарб царя Гороха, 1962 (у книзі Театр). Смішний святий, «Слово», Нью-Йорк, 1968. Триптих, «Companhia Brasileira de Artes Gráficas», Ріо-де-Жанейро,1982. Іконостас України, «Companhia Brasileira de Artes Gráficas», Ріо-де Жанейро, 1988. Іконостас України, «Companhia Brasileira de Artes Gráficas», Ріо-де-Жанейро — Женева, 1991. Вінок троїстий, «Companhia Brasileira de Artes Gráficas», Ріо-де-Жанейро — Нью-Йорк, 1991. Казка про вершника (з португальським перекладом авторки й Терезії де Олівейра й німецьким перекладом авторки й Удо Денґлера), «Companhia Brasileira de Artes Gráficas», Ріо-де Жанейро — Нью-Йорк, 1992. Зимове дійство, «Companhia Brasileira de Artes Gráficas», Ріо-де-Жанейро — Женева, 1994. Весняне дійство, «Companhia Brasileira de Artes Gráficas», Ріо-де-Жанейро — Женева, 1995. Театр, «Родовід», Київ, 2002. Настася Чагрова, 1991 (у книзі Театр). Козак Нетяга, 1991 (у книзі Театр). Крилата скрипка, 1991 (у книзі Театр). Казки і містерії, «БаК», Ріо-де-Жанейро — Київ — Лівів, 2013. Літнє дійство (в книзі Казки й містерії). Осіннє дійство (в книзі Казки й містерії). Смішний святий (з польським переспівом Тадея Карабовича), Люблін, 2013.

Переклади інших авторів з інших мов на українську Зелене вино: антологія модерної португальської та бразилійської поезії. Нью-Йорк: Пролог, 1964. Собака з бляшанкою на хвості (Бразилійські оповідання), «Contraste», Ріо-де-Жанейро, 2009. Лоза — Videira (Мала антологія молодої української лірики), «Contraste», Ріо де Жанейро, 2009. Пісня Сирени: антологія модерних бразилійських поетів. Ріо-де-Жанеро— Київ: «Editora da Velha Lapa». 2010. Поль Кльодель: Благовіщення Марії (у співпраці з Вольфрамом Бургардом), «Сучасність», Мюнхен, 1968. Пабльо Неруда: Верхів'я Мачу Пічу, (у співпраці з Вольфрамом Бургардом) «Сучасність», Мюнхен, 1970. Федеріко Ґарсія Льорка: Чотири драми, (у співпраці з Вольфрамом Бургардом і Григорієм Кочуром), «Сучасність», Мюнхен, 1974. Фрідріх Дюрренматт: Гостина старої дами (у співпраці з Євгеном Поповичем), «Сучасність», Мюнхен, 1974. Шарль Бодлер: 6 віршів з «Квітів зла», «На горі», Штуттгарт, 1979. Олена Колодій: Вибрані поезії, «Товариство прихильників української культури», Курітиба,1983.

Переклади інших авторів з української на інші мови Португальською Antologia da Literatura Ucraniana, «Companhia Brasileira de Artes Gráficas», Rio de Janeiro, 1959. Contos Ucranianos, «Companhia Brasileira de Artes Gráficas», RJ, 1959. Girassol (Antologia da Moderna Poesia Ucraniana), «Companhia Brasileira de Artes Gráficas», RJ, 1966. A Canôa no Mar (Tradução do Ucraniano, em colaboração com Anna Maria Muricy e Helena Ernestina Fernandes), «Companhia Brasileira de Artes Gráficas», RJ, 1972. Galos Bordados (Tradução do Ucraniano, em colaboração com Anna Maria Muricy, Cleonice Berardinelli e Helena Ernestina Fernandes), «Companhia Brasileira de Artes Gráficas», RJ, 1972. O Cântaro (A nova Arte Ucraniana), Companhia Brasileira de Artes Gráficas, RJ, 1973. Viburno Rubro (Antologia da Literatura Ucraniana dos seus Princípios até 1950), «Companhia Brasileira de Artes Gráficas», RJ, 1977. O Grupo de Poetas de Nova York (Antologia Lírica), «Editora Velha Lapa», RJ, 2008. Vinho Verde -Зелене вино, «Contraste», RJ, 2009. Sinos (Antologia da Poesia Ucraniana), «Contraste», RJ, 2009. Helena Kolody: Luz Infinita — Олена Колодій: Безконечне світло, «Український Музей і Бібліотека в Курітибі», 1997.

SÉRIE VERTÉP, «Companhia Brasileira de Artes Gráficas», RJ. Gh.Skovorodá: Fábulas, 1978. T.Chewtchenko: O Sonho,1980. I.Frankó: Moisés, (em colaboração com Helena Kolody), 1981. V.Stefanyk: Cruz de Pedra, 1982. L. Ukrainka: Don Juan, 1983. M. Kotsiubynsky: Sombras dos Ancestrais Esquecidos (em colaboração com Anna Maria Muricy e Theresia de Oliveira) — M. Kozjubynskyj: Schatten vergessener Ahnen (in Zusammenarbeit mit Sabine Grosskopf und Udo Dengler), 1985. M. Vowtchók: Marússia, 1988. Колядник — Cancioneiro de Natal — Ukrainische Weihnachtslieder, 1988. Cânticos da Primavera, 1989 B.I. Antonytch: Jarra Eslava, 1989. P.Tytchyna: Dourado Eco, 1992.

SÉRIE PYSSANKA, «Companha Brasileira de Artes Gráficas», RJ. V. Gholoborodhko: Dia verde, 1991. I.Dratch: Asas, 1993. O Grupo de Nova York: Colméia, 1993. M. Vorobiów: Signos, 1994. V.Chewtchúk: O Caminho, 1995. L. Paly: Luzes na Água, 1997. I. Kalynéts: O Fogo Sagrado, 1997. I. Svitlytchny — V. Symonenko — V.Stus: O Castiçal, 1998. S. Maidanska: Rio Montês, 1998. M. Vinghranowsky: Estórias, 1998.