Анато́лій Григо́рович Маре́нич (* 30 (17) січня 1905, Харків — † 7 жовтня 1972, Свердловськ) — український та російський театральний актор й режисер. 1960 — народний артист РРФСР, нагороджений орденом Трудового Червоного Прапора.

Життєпис Походить з багатодітної родини. 1923 року закінчив Харківську драматичну студію Наросвіти; розпочав сценічну діяльність, дебютувавши в харківському театрі «Металіст».

Протягом 1924—1932 років виступав в опереткових трупах, зокрема, Києва, Ленінграда, Ростова-на-Дону, Ташкента, Харкова.

Починаючи 1933 роком — артист Свердловського театру музичної комедії.

У своїх сценічних образах поєднував гротескну гостроту з реалістичною достовірністю, критики в грі відмічали легкість діалогу, тонке чуття ритму, виразність пластичного малюнку ролі. Валерій Баринін звав його «фантастично талантливим коміком з трагічним лицем».

Вважається — разом з Г. М. Яроном та М. Г. Водяним — одним з найкращих радянських опереточних коміків.

Проживав в шлюбі з акторкою Свердловського театру музичної комедії Поліною Ємельяновою.

Починаючи 1991 роком, в Свердловському театрі музичної комедії присуджується Премія ім. А. Г. Маренича — «друзям театру» — за внесок у розвиток жанру оперети. В різні роки її лауреатами ставали Герард Васильєв, Максим Дунаєвський, Едуард Жердер, Ніна Енгель-Утіна, Галина Петрова, Володимир Смолін.

Деякі з виконаних ролей в театрі: 1935 — Митрусь — «Холопка» М. М. Стрельникова, 1938 — Яшка-артилерист — «Весілля в Малинівці» Б. О. Александрова, 1944 — Свіньїн, Плющихін — «Тютюновий капітан» В. В. Щербачова, 1955 — Кошкаров — «Марк Береговик» К. А. Кацман, 1965 — Трепло — «Чорний дракон» Д. Модуньйо, Яшка-буксир — «Біла акація» І. Дунаєвського, Філіпп — «Вільний вітер» І. Дунаєвського, Наполеон — «Баядера» І. Кальмана, Боні — «Сільва» І. Кальмана, Терентій Кузькін — «Анютині очка» Ю. Мілютіна, Бурмак — «Неспокійне щастя» Ю. Мілютіна, Богдан Сусік — «Трембіта» Ю. Мілютіна, Слизняк — «Чорна береза» А. Новикова, Аполінарій — «Вогники» Г. Свиридова, Агафон — «Сто чортів і одна дівчина» Т. Хрєнникова, Габардинов — «Золоте вино», Еміль — «Роз-Марі», Гаспар Ренодьє — «Шумить Середземне море…»

Знявся у фільмах: Мрозик — «У вогні броду нема», 1967, Шуфлері — «Звана вечеря з французами» (фільм-спектакль), 1970.

Джерела Театр музичної комедії Кіно-театр Уральська історична енциклопедія Посилання