Маргарита Іванівна Гладунко ( 29 квітня 1929, Умань, УРСР, СРСР — 17 травня 1996, Москва, Росія) — радянська і російська акторка театру і кіно українського походження. Заслужена артистка РРФСР (1980).
Життєпис Народилася в родині Івана Гладунка. В ранньому віці Ріта пережила комуністичний Голодомор.
Кар'єра Кар'єру акторки почала 1949 на сцені Бердичівського драматичного театру (1949—1951). Потім у драматичному театрі Тернополя (1951—1953), який у ті часи активно поповнювався кадрами з центральної та східної України.
У 1953—1954 рр. виступала у Мінському драмтеатрі імені М. Горького. У 1955—1960 рр. — акторка Білоруського академічного театру імені Янки Купали.
У 1964—1990 роки — акторка Театру-студії кіноактора у Москві.
Дебют у кіно — на студії Білорусьфільм (1956). Зіграла роль у стрічці «Зелені вогні» та «Наші сусіди» (1957). Популярність отримала після виходу військового фільму «Годинник зупинився опівночі» (1958), в якому вона зіграла агентку НКВД, що вчинила терористичний акт проти німецького керівника Біларусі Вільгельма Кубе. За роль убивці-месниці Марини Казанич Гладунко стала лауреаткою в номінації «Перший приз за жіночу роль» Всесоюзного кінофестивалю (1959).
У 1960 році Маргарита Гладунко зіграла головну роль у чорно-білій білоруській стрічці «Весняні грози» — також вдало, бо і далі розвивала амплуа «рокової жінки війни».
У 1960-тих акторка співпрацювала з українськими кіномитцями, зокрема з режисером Іваном Кавалерідзе. Грає у стрічці «Повія» (1961, за мотивами роману Панаса Мирного), згодом на кіностудії Довженка у фільмі «Радість моя».
Всього знялася у 40 кінострічках, останні ролі — у 1990-тих.
Пішла з життя в Москві 17 травня 1996 року. Похована на Миколо-Архангельському цвинтарі Москви.
Фільмографія
Примітки
Джерела Русские актёры. Рита Гладунко. Рита Гладунко на Peoples.ru Рита Гладунко в Синематеке