Вольф-Дітріх Вільке (; 11 березня 1913, Шрімм, Позен — 23 березня 1944, Шеппенштедт, Брауншвейг) — німецький льотчик-ас, оберст люфтваффе. Кавалер Лицарського хреста Залізного хреста з Дубовим листям та Мечами.
Біографія В 1934 році призваний в армію, а в 1935 році переведений в люфтваффе. З 1937 року служив у 132-й винищувальній ескадрі «Ріхтгофен», а наприкінці 1938 року був направлений у 88-у винищувальну ескадрилью легіону «Кондор». В 1939 році здійснив 11 безрезультатних бойових вильотів. До вересня 1939 року служив у 7-й ескадрильї 53-ї винищувальної ескадри. Першу перемогу здобув 7 листопада 1939 року, збивши французький розвідувальний літак «Потез-637». 23 березня 1940 року біля Саарбрюккена був збитий у бою з французькими винищувачами. Після капітуляції Франції звільнений і 13 серпня 1940 року призначений командиром 3-ї групи 53-ї винищувальної ескадри «Пікові аси». Під час битви за Британію збив 10 літаків. Учасник Німецько-радянської війни. 22 червня 1941 року збив 5 літаків. Восени 1941 року ескадра Вільке була перекинута в Італію, де діяла проти Мальти. 18 травня 1942 року переведений у 3-ю винищувальну ескадру «Удет», а 12 серпня 1942 року став її командиром. Учасник Сталінградської битви. В травні 1943 року його ескадра була перекинута в Німеччину. На початку 1944 року Вільке отримав дозвіл на відновлення польотів і збив чергові 6 машин. Загинув у бою з англійськими винищувачами Р-51, під час якого сам збив 2 літаки супротивника.
Всього за час бойових дій здійснив 732 бойові вильоти і збив 162 літаки, з них 137 радянських і 4 чотиримоторні бомбардувальники.
Нагороди Нагрудний знак пілота Медаль «За вислугу років у Вермахті» 4-го класу (4 роки) Іспанський хрест в бронзі з мечами (1939) Залізний хрест 2-го класу (25 листопада 1939) 1-го класу (11 липня 1940) Почесний Кубок Люфтваффе (1 квітня 1941) Лицарський хрест Залізного хреста з дубовим листям і мечами лицарський хрест (6 серпня 1941) — за 25 перемог. дубове листя (№ 122; 9 вересня 1942) — за 100 перемог. мечі (№ 23; 23 грудня 1942) — за 155 перемог. Комбінований Знак Пілот-Спостерігач Нагрудний знак пілота (Італія) Нагрудний знак «За поранення» в чорному Німецький хрест в золоті (3 листопада 1942) Авіаційна планка винищувача в золоті з підвіскою «700» Відзначений у Вермахтберіхт (30 березня 1944)
Див. також Список асів Люфтваффе Другої світової війни Список асів-пілотів Другої світової війни
Література Залесский К. А. Люфтваффе. Военно-воздушные силы Третьего рейха. — М.: Яуза-Пресс, 2005. ISBN 5699137688
Berger, Florian (1999). Mit Eichenlaub und Schwertern. Die höchstdekorierten Soldaten des Zweiten Weltkrieges. Selbstverlag Florian Berger. ISBN 3-9501307-0-5 Bergström, Christer & Mikhailov, Andrey (2001), Black Cross / Red Star Air War Over the Eastern Front, Volume II, Resurgence January-June 1942, California: Pacifica Military History. ISBN 0-935553-51-7 Michulec, Robert (2002). Luftwaffe at War/Luftwaffe Aces of the Western Front. London: Greenhill Books. ISBN 1-85367-486-9. Obermaier, Ernst (1989). Die Ritterkreuzträger der Luftwaffe Jagdflieger 1939—1945. Mainz, Germany: Verlag Dieter Hoffmann. ISBN 3-87341-065-6. Scherzer, Veit (2007). Die Ritterkreuzträger 1939—1945 Die Inhaber des Ritterkreuzes des Eisernen Kreuzes 1939 von Heer, Luftwaffe, Kriegsmarine, Waffen-SS, Volkssturm sowie mit Deutschland verbündeter Streitkräfte nach den Unterlagen des Bundesarchives [The Knight's Cross Bearers 1939—1945 The Holders of the Knight's Cross of the Iron Cross 1939 by Army, Air Force, Navy, Waffen-SS, Volkssturm and Allied Forces with Germany According to the Documents of the Federal Archives]. Jena, Germany: Scherzers Miltaer-Verlag. ISBN 978-3-938845-17-2. Залесский К. А. Люфтваффе. Военно-воздушные силы Третьего рейха. — М.: Эксмо, 2005. — 736 с. — 5000 экз. — ISBN 5-699-13768-8
Посилання
Wilcke, Wolf-Dietrich — нагороди оберста Вільке Wolf-Dietrich «Fürst» Wilcke Wolf-Dietrich Wilcke
Примітки
! colspan="3" style="background: #C1CDC1;" | Командування військовими формуваннями (установами) Третього Рейху