Операція «Ганнібал» — операція з евакуації Німеччиною цивільного населення, насамперед жінок та дітей«Spiegel»: Die Verdrängte Tragödie, із Східної Пруссії під час Другої світової війни з метою врятувати їх від наступаючої Червоної АрміїDie Gustloff. Ein deutscher Opfergang .

На оточеній у Східній Пруссії території залишалося близько 2,5 мільйонів цивільного населення. Вважається, що під час цієї операції, протягом чотирьох місяців, було евакуйовано морем до західних регіонів Німеччини понад 2 млн осіб. За кількістю транспортування населення та військ операція «Ганнібал» вважається найбільшою у світі евакуацією морем.

Операцію розробили з ініціативи німецького адмірала Карла Деніца й вона розпочалася 23 січня 1945 року. Евакуація військ та населення була викликана наступом Червоної армії і нездатністю німецьких військ утримати фронт. Німецьким морським відомством через всі кораблі Німеччини передавалося закодоване повідомлення «Операція „Ганнібал“», що означало евакуацію кораблів, військ та мирного населення на захід Німеччини. У зв'язку з панікою в Східній Пруссії сотні тисяч мирного населення були евакуйовані на різних типах кораблів, часто набагато перевищуючи можливості суден. Декілька суден з біженцями, такі як «Вільгельм Ґустлофф» та «Штойбен», були атаковані радянськими підводними човнами та потоплені в Балтійському морі, що призвело до загибелі близько 40 тисяч людей, головним чином цивільних біженців«Wilhelm Gustloff» Nachkriegs-Tabu — Focus-Online .

Врятування мільйонів людей від військових дій вважається однією з заслуг адмірала Деніца, який попри участь в уряді та війську Адольфа Гітлера користувався прихильністю багатьох німців після війни.

Передісторія Планування операції «Ганнібал» розпочалося наприкінці 1944 року, хоча й проводилося тихо, оскільки Гітлер виступав проти таких заходів. Координацію евакуації було доручено контр-адміралу Конраду Енгельхардту. До кінця 1944 року Енгельхардт зібрав флот із 22 колишніх пасажирських лайнерів, кожен вагою понад 10 000 тонн (11 023 коротких тонн). Загальну відповідальність за операцію ніс адмірал Оскар Кумметц. На початку 1945 року німці мали в цьому районі дві ескортні дивізії — 9-ту та 10-ту (Sicherungs-Division). 9-та ескортна дивізія складалася переважно з легкоозброєних тральщиків.

Східно-прусський наступ 3-го Білоруського фронту Червоної Армії під командуванням генерала Івана Черняховського розпочався 13 січня 1945 року та разом із 2-м Білоруським фронтом маршала Костянтина Рокоссовського згодом відрізав Східну Пруссію між 23 січня та 10 лютого 1945 року. Німецький гросс-адмірал Карл Деніц наказав адміралу Кумметцу, як Верховному командувачу ВМС на Балтиці, та контр-адміралу Енгельгардту, керівнику судноплавного відділу Крігсмаріне, спланувати та виконати операцію Rettungsaktion (евакуаційну операцію). 23 січня 1945 року Деніц передав радіоповідомлення до Готенхафена в окупованій Польщі з проханням розпочати евакуацію до портів за межами радянської зони операцій. Операція мала кодову назву «Ганнібал». 19 лютого Вермахту вдалося відкрити коридор з Кенігсберга до Піллау, що дозволило тисячам біженців втекти та чекати на кораблі в Піллау, які зрештою мали перевезти їх на захід від Польського коридору. Біженці також прибували з Кранца, Гайлігенбайля, Ельбінга та Просівської Голландії. До 8 квітня в Піллау перебувало до 450 000 біженців.

Потік військовослужбовців та німецьких цивільних осіб зрештою перетворив операцію на одну з найбільших евакуацій морем в історії, навіть більшу, ніж набагато ширше відому британську евакуацію з Дюнкерка п'ятьма роками раніше. Протягом 15 тижнів приблизно від 494 до 1080 торгівельних суден усіх типів, включаючи рибальські човни та інші плавзасоби, та використовуючи найбільші військово-морські підрозділи Німеччини, що залишилися, перевезли від 800 000 до 900 000 німецьких цивільних осіб та 350 000 солдатів через Балтійське море до Німеччини та окупованої Німеччиною Данії.

Див. також Евакуація населення Східної Прусії Кап Аркона (лайнер)

Посилання Дослідження уламків корабля «Штойбен» Операція Ганнібал

Виноски