Ато́н (давньоєгипетською i-t:n) — в давньоєгипетській міфології бог Сонця. Початково, за часів Стародавнього царства, був одним з численних єгипетських богів, уособленням Ра, богом сонячного диска. Поступово роль у пантеоні зростала, а кількість його храмів і жерців збільшувалась. Вже за часів правління Хатшепсут Атон вшановувався як «Творець всілякої живої істоти, який створив і впорядкував Всесвіт»Donald B. Redford, «The Sun-disc in Akhenaten's Program: Its Worship and Antecedents, I», JARCE 13 (1976), s. 50; цитування по докторській дисертації Jamesa Rogera Blacka, «The Instruction of Amenemope: A Critical Edition and Commentary», roz. 1, «Historical Context: Egypt and the Ancient Near East», s. 89 (PDF).
За часів правління Тутмоса IV та Аменхотепа III культ Атона посилився і, врешті-решт, фараон XVIII династії Ехнатон (бл. 1400 до н. е.) оголосив його єдиним верховним богом замість Амона (монотоїстський переворот).
Зображувався у вигляді сонячного диска, який протягував свої численні промені з долонями на кінцях людям. Одне з найвідоміших зображень Атона є на спинці золотого трону фараона Тутанхамона.
На честь Атона фараон змінив своє тронне ім'я з Аменхотепа IV на Ехнатон, і збудував для нього нову столицю — Ахетатон.
Об'єкти, названі на честь Атона Астероїду 1976 AA було присвоєно його ім'я — 2062 Атон. Надалі на честь астероїда було названо групу із майже тисячі навколоземних астероїдів .
Примітки
Джерела
Гимн Атону
Солнцепоклоннический переворот Єгипетський Бог Атон Заплетнюк О. А. «Колоси Ехнатона: інтерпретації божественного образу фараона». Збірник наукових праць «Гілея: науковий вісник». : "Видавництво «Гілея», 2015. — Вип. 95 (4). — 458 с.
Див. також Атонізм Ехнатон Монотеїзм 2062 Атон