Саксонська складчастість ( ) – своєрідна складчастість гірських порід, що розвивається в чохлі платформ, часто на їхніх окраїнах.
Штілле (1924) виділив 2 різновиди С. с.: 1) чергування широких пологих антикліналей з вузькими синкліналями (сундучна, складчастість); 2) чергування вузьких гребенеподібних антикліналей із широкими плоскими синкліналями (гребенеподібна складчастість).
Розміри складок досягають десятків км у довжину й декількох км у поперечнику. Розвиток паралельних скидів, що розділяють складки, приводить до перетворення антикліналей у горсти, а мульд — у грабени, які часто обмежені з одного боку нормальними скидами, що йдуть у глибину, а з іншого – скидами, що падають назустріч першим і змикаються з ними на глибині (антитетичні скиди). Найбільше широко розвинені й добре вивчені саксонські складки в ФРН. Близький термін — складчастість проміжна.
Давні складчастості
Архейська складчастість Гудзонська складчастість Альпійська складчастість Герцинська складчастість Мезозойська складчастість Байкальська складчастість Тихоокеанська складчастість Саксонська складчастість Ієншаньська складчастість
Каледонська складчастість Невадійська складчастість Галицька складчастість Карельська складчастість Кадомська складчастість Готська складчастість Дальсландська складчастість Ірумідська складчастість
Андська складчастість Гренвільська складчастість Ларамійська складчастість Колимська складчастість Кімерійська складчастість Варисційська складчастість Складчастість лаврентіївська Кібарська складчастість
Див. також
Складчастість (геологія)
Література