Пол Томас Андерсон (; 26 червня 1970, Лос-Анджелес, США) — американський режисер і сценарист. 14-разовий номінант на премію «Оскар», призер трьох провідних кінофестивалів світу — Каннського, Венеційського, Берлінського — за режисуру фільмів «Кохання, що збиває з ніг» (2002), «Нафта» (2007) і «Майстер» (2012) відповідно. Лауреат премій «Оскар», «Золотий глобус», «Вибір критиків» і BAFTA за режисуру та сценарій чорної комедії «Одна битва за іншою» (2025).

Біографія Народився 26 червня 1970 року в Студіо-Сіті (район Лос-Анджелеса), штат Каліфорнія, США, в сім'ї актора Ерні Андерсона. У шкільні роки захоплювався кінематографом, навіть зняв аматорський короткометражний фільм. Два семестри Пол Томас Андерсон провчився в Емерсон-коледжі, поступив у кіношколу при Нью-йоркському університеті, щоправда, пробув у ній ще менше. Свою кар'єру в кіно він починав з роботи асистентом на студіях Нью-Йорка та Лос-Анджелеса, що випускали телефільми й телешоу, потім брав участь як помічник у постановці кількох незалежних фільмів.

У 1992 році Пол Томас Андерсон за своїм сценарієм і за допомогою позиченої камери зняв свій перший фільм — короткометражну картину «Сигарети і кава». Наступного року дебютний фільм був показаний на кінофестивалі «Санденс», а режисер отримав можливість поставити свою першу повнометражну стрічку. В 1996 році його перша повнометражна робота «Фатальна вісімка», знята за участю багатьох знаменитих акторів, демонструвалася на кінофестивалях Каннському й «Санденсі», а сам Андерсон був названий найперспективнішим режисером 1997 року.

Наступна його робота, «Ночі в стилі бугі», незважаючи на досить скандальну тему — в ній розповідалося про світ порноіндустрії кінця 1970-х років, — удостоїлася безлічі схвальних відгуків критиків, а також отримала кілька професійних премій і була висунута на «Золотий глобус» і «Оскар» у кількох номінаціях. У 1999 році на екрани вийшов його наступний фільм — «Магнолія», в якому знялося багато акторів із попередньої успішної картини.

Фільм Андерсона «Нафта», що вийшов в 2007 році, отримав дві премії «Оскар»: за найкращого актора (Деніел Дей-Льюїс) та найкращу роботу оператора (Роберт Елсвіт, був нагороджений «Срібним ведмедем» за найкращу режисуру на міжнародному кінофестивалі в Берліні в 2008 році, а також належить до ТОП-3 списку найвеличніших у ХХІ столітті за рейтингом ВВС. Також до переліку зі 100 фільмів належать ще дві картини режисера.

Двічі створював чорні комедії за романами Томаса Пінчона: «Вроджена вада» у 2014 році та «Одна битва за іншою» у 2025 році. За режисуру та сценарій останньої був вперше в кар'єрі нагороджений преміями «Оскар», «Золотий глобус» і «Вибір критиків».

Одружений з американською актрисою й комедіанткою Маєю Рудольф. Виховали чотирьох дітей.

Режисерський стиль Фільми Пола Томаса Андерсона, що відрізняються великою кількість дійових осіб і складним, багатошаровим сюжетом, знаходять визнання як у глядачів, так і у критиків. У своїх сценаріях Андерсон виписує ролі спеціально для своїх улюблених акторів, які завжди грають в його фільмах: Філіп Сеймур Гоффман, Філіп Бейкер Голл, Джуліанн Мур, Вільям Мейсі, Луїс Гузман і Джон Ріджелі. Крім них у фільмах Пола Андерсона знімалися Гвінет Пелтроу, Семюел Л. Джексон, Марк Волберг, Берт Рейнольдс, Том Круз і Адам Сендлер.

Фільмографія

1993: Сигарети та кава / Cigarettes & Coffee (короткометражний) 1996: Фатальна вісімка / Hard Eight 1997: Ночі в стилі бугі / Boogie Nights 1999: Магнолія / Magnolia 2002: Кохання, що збиває з ніг / Punch-Drunk Love 2007: Нафта / There Will Be Blood 2012: Майстер / The Master 2014: Вроджена вада / Inherent Vice 2017: Примарна нитка / Phantom Thread 2021: Локрична піца / Licorice Pizza 2025: Одна битва за іншою / One Battle After Another

Музичні відео

1997: Try / Майкл Пенн 1998: Across the Universe / Фіона Епл 1998: Fast as You Can / Фіона Епл 1999: Save Me / Еймі Манн 2000: Limp / Фіона Епл 2000: Paper Bag / Фіона Епл 2002: Here We Go / Джон Брайон 2013: Hot Knife / Фіона Епл 2015: Sapokanikan / Джоанна Ньюсом 2015: Divers / Джоанна Ньюсом 2016: Daydreaming / Radiohead 2016: Present Tense / Radiohead 2016: The Numbers / Radiohead 2017: Right Now / Haim 2017: Little of Your Love / Haim 2018: Night So Long / Haim 2018: Summer Girl / Haim 2019: Now I'm in It / Haim 2019: Hallelujah / Haim 2020: The Steps / Haim (Співрежисер Даніель Хаїм) 2020: Man From the Magazine / Haim 2022: Lost Track / Haim 2023: Wall of Eyes / The Smile

Нагороди Серед нагород Андерсона — чотири премії BAFTA, номінації на 14 премій «Оскар» (з них дві виграні статуетки), дві премії «Золотий глобус» та «Греммі». Він єдиний, хто виграв приз за найкращу режисуру на Каннському кінофестивалі, «Срібного лева» на Венеційському кінофестивалі та «Срібного» і «Золотого ведмедя» на Берлінському кінофестивалі. Лауреат головного приза Берлінського кінофестивалю «Золотий ведмідь» — Магнолія (2000) Приз Каннського кінофестивалю за найкращу режисуру — «Кохання, що збиває з ніг» (2002) Срібний ведмідь за найкращу режисуру — Нафта (2007) Срібний лев за найкращу режисуру — «Майстер» (2012) BAFTA за найкращий оригінальний сценарій — «Локрична піца» (2021) «Оскар» за найкращу режисуру — «Одна битва за іншою» (2025) «Оскар» за найкращий адаптований сценарій — «Одна битва за іншою» «Золотий глобус» за найкращу режисуру — «Одна битва за іншою» «Золотий глобус» за найкращий сценарій — «Одна битва за іншою» «Вибір критиків» за найкращу режисуру — «Одна битва за іншою» «Вибір критиків» за найкращий адаптований сценарій — «Одна битва за іншою» BAFTA за найкращий фільм — «Одна битва за іншою» BAFTA за найкращу режисуру — «Одна битва за іншою» BAFTA за найкращий адаптований сценарій — «Одна битва за іншою»

Примітки

Посилання