Складчастість гравітаційна (, ) – складчастість, що виникає в товщі гірських порід при сповзанні останньої з підняття під дією власної ваги. Пласти, що проковзують вниз, зустрічають опір інших пластів, які не порушені цим процесом, і як наслідок цього зминаються у складки. Виникає при досить великій вертикальній амплітуді можливого сповзання товщі й наявності в основі товщі високопластичних порід. Інтенсивність складчастості зростає при збільшенні потужності сповзаючої товщі й амплітуди її переміщення.
Уперше Складчастість гравітаційна експериментально була доведена Рейєром (Reyer, 1892), термін почав широко застосовуватися за кордоном у 30-х рр. XX ст., а з 40-х рр. і у вітчизняній літературі.
Складчастість гравітаційна пояснює велику роль в деформації земної кори вертикальних рухів.
Див. також
Складчастість (геологія)
Різновиди складчастості
Атектонічна складчастість Складчастість платформна Складчастість течії Складчастість діапірова Складчастість постумна Складчастість гравітаційна Складчастість брилова Складчастість голоморфна Складчастість ідіоморфна Складчастість дисгармонійна Складчастість нагнітання Кулісоподібна складчастість
Складчастість куполоподібна Складчастість успадкована Складчастість конседиментаційна Кулісоподібна складчастість Складчастість паралельна Складчастість накладена Складчастість головна Складчастість поперечна Складчастість проміжна Складчастість консеквентна Складчастість бокового тиску
Література