Фрідріх Кірхнер (; 26 березня 1885, Лейпциг — 6 квітня 1960, Фульда, Гессен) — німецький воєначальник часів Третього Рейху, генерал танкових військ (1942) Вермахту. Один зі 160 кавалерів Лицарського хреста з Дубовим листям та мечами (1945).

Біографія Закінчив кадетський корпус. 28 лютого 1906 року поступив в 107-й піхотний полк. В 1911 році переведений в 17-й уланський полк. Під час Першої світової війни командував ескадроном, потім займав штабні посади і командував батальйоном. За бойові заслуги нагороджений численними нагородами.

Після демобілізації армії залишений у рейхсвері. З 16 травня 1920 року — командир ескадрону 12-го кінного полку. 1 квітня 1928 року переведений в штаб 2-ї кавалерійської дивізії, 1 жовтня 1932 року — в 10-й кінний полк в Торгау. З 1 жовтня 1933 року — командир 11-го кінного полку, з 1 жовтня 1935 року — 1-го стрілецького полку, з 10 листопада 1938 року — 1-ї стрілецькою бригади, з якою взяв участь у Польській кампанії. З 3 листопада 1939 року — в.о. командира 1-ї танкової дивізії (затверджений на посаді 15 лютого 1940 року). Під час Західної кампанії воював у Нідерландах, Люксембургу і Франції.

Учасник німецько-радянської війни. З 14 жовтня 1941 року — в.о. командира 41-го моторизованого корпусу, 15 листопада — 57-го армійського корпусу (з червня 1942 — танкового; затверджений на посаді 1 лютого 1942 року). В листопаді 1942 року корпус Кірхнера мав у своєму складі 6-ту і 23-ю танкові дивізії. В 1942 році воював на Кавказі, потім брав участь у невдалій операції з деблокування оточеної під Сталінградом 6-ї армії. Командував корпусом до кінця війни з перервами (з 30 листопада 1943 по 19 лютого 1944 і з 25 лютого по 2 червня 1944 року). З березня 1943 року вів бої в Україні в районі Харкова, Донця і Ізюма, потім на Дніпрі і Пруті.

В жовтні 1944 року з боями відійшов в Угорщину, де взяв участь в боях за Будапешт (з листопада 1944 по січень 1945 року его корпус також називався групою «Кірхнер»). Після поразки під Будапештом в лютому 1945 року відійшов у Сілезію і до кінця війни вів у бої в районі Лаузіца. 8 травня здався американським військам. В 1947 році звільнений.

Нагороди

Залізний хрест 2-го класу (1 жовтня 1914) 1-го класу (26 вересня 1917) Орден Альберта (Саксонія), лицарський хрест 2-го класу з мечами 1-го класу з мечами і короною Хрест «За військові заслуги» (Австро-Угорщина) 3-го класу з військовою відзнакою Військовий орден Святого Генріха, лицарський хрест (19 липня 1918) Почесний хрест ветерана війни з мечами Пам'ятна військова медаль (Австрія) з мечами Пам'ятна військова медаль (Угорщина) Медаль «За вислугу років у Вермахті» 4-го, 3-го, 2-го і 1-го класу (25 років) Застібка до Залізного хреста 2-го класу (22 листопада 1939) 1-го класу (4 жовтня 1939) Нагрудний знак «За танкову атаку» в сріблі Лицарський хрест Залізного хреста з дубовим листям і мечами лицарський хрест (20 травня 1940) дубове листя (№391; 12 лютого 1944) мечі (№127; 26 січня 1945) Німецький хрест в золоті (22 квітня 1942) Медаль «За зимову кампанію на Сході 1941/42» Двічі відзначений на Вермахтберіхт (4 лютого 1943 і 27 листопада 1944)

Див. також Горст Штумпф Ульріх Клеманн Вільгельм фон Тома Герхард фон Шверін Ганс Реттігер Герман Брайт

Література Залесский К. А. Железный крест. — М.: Яуза-пресс, 2007. — с.671-673 — 4000 экз. — ISBN 978-5-903339-37-2 Alman, Karl (2008). Panzer vor — Die dramtische Geschichte der deutschen Panzerwaffe und ihre tapferen Soldaten. Würzburg, Germany: Flechsig Verlag. ISBN 978-3-88189-638-2. Berger, Florian (1999). Mit Eichenlaub und Schwertern. Die höchstdekorierten Soldaten des Zweiten Weltkrieges. Vienna, Austria: Selbstverlag Florian Berger. ISBN 978-3-9501307-0-6. Fellgiebel, Walther-Peer (2000). Die Träger des Ritterkreuzes des Eisernen Kreuzes 1939—1945 — Die Inhaber der höchsten Auszeichnung des Zweiten Weltkrieges aller Wehrmachtsteile. Friedberg, Germany: Podzun-Pallas. ISBN 978-3-7909-0284-6. Patzwall, Klaus D.; Scherzer, Veit (2001). Das Deutsche Kreuz 1941—1945 Geschichte und Inhaber Band II. Norderstedt, Germany: Verlag Klaus D. Patzwall. ISBN 978-3-931533-45-8. Scherzer, Veit (2007). Die Ritterkreuzträger 1939—1945 Die Inhaber des Ritterkreuzes des Eisernen Kreuzes 1939 von Heer, Luftwaffe, Kriegsmarine, Waffen-SS, Volkssturm sowie mit Deutschland verbündeter Streitkräfte nach den Unterlagen des Bundesarchives. Jena, Germany: Scherzers Miltaer-Verlag. ISBN 978-3-938845-17-2. Thomas, Franz (1997). Die Eichenlaubträger 1939—1945 Band 1: A-K. Osnabrück, Germany: Biblio-Verlag. ISBN 978-3-7648-2299-6. Rangliste des Deutschen Reichsheeres. Hrsg.: Reichswehrministerium. Mittler & Sohn Verlag. Berlin 1930. S. 125. Der Königlich Sächsische Militär-St. Heinrichs-Orden 1736–1918. Ein Ehrenblatt der Sächsischen Armee. Wilhelm und Bertha von Baensch-Stiftung. Dresden 1937. S. 369.

Посилання

Kirchner, Friedrich  — нагороди генерала танкових військ Кірхнера

Примітки

! colspan="3" style="background: #C1CDC1;" | Командування військовими формуваннями (установами) Третього Рейху