Ге́рцог Курля́ндії і Семига́лії () — титул правителя герцогства Курляндії і Семигалії. У польських і, частково, російських джерелах називався князем. Використовувався у 1561Де-юре — року з укладанням Віленської унії. Де-факто — року зі складанням офіційної присяги на вірність Сигізмунду ІІ Августу в Ризі () —1795 роках. Носився одинадцятьма особами, представниками німецьких шляхетних родів — Кеттлерів, Вельфів, Веттінів і Біронів. Після 1795 року російська імператриця Катерина ІІ з династії Романових, родом з німецьких Асканіїв, приєднала герцогство до Російської імперії і розширила власний титул, ставши називати себе «княгинею Курляндською і Семигалльською». Відтоді до 1917 року усі російські монархи носили титул «князів Курляндських і Семигальських»
Титул Божою милістю, герцог Курляндії і Семигалії в Лівонії.
Таблиця Герцоги
Герцогині
Примітки
Джерела Монографії Arbusov, Leonid. Grundriss der Geschichte Liv-, Est- und Kurlands. — Riga: Jonck und Poliewsky, 1918. Словники
Посилання Kurzemes un Zemgales hercogiste, Latvju enciklopēdija 1962-1982. 2.sējums, 246.-247.lpp. Bīronu dzimta un Ernsta Johana Bīrona biogrāfija (krievu val.)