Шугнанська мова — мова шугнанців. Відноситься до східно-іранської групи іранських мов. Поширена в Шугнанському, Рушанському та Мургабському районах Гірно-Бадахшанської АТ Таджикистану (90 тис. шугнанців за даними 1999) та Афганістані.

Писемність

Писемність на шугнанській мові створена в 1931 на основі латинського алфавіту, хоча відомі шугнанські тексти початку XX століття, записані арабською графікою. Через кілька років алфавіт був реформований та прийняв такий вигляд:

A aB вC cÇ çD dĐ đF fG gƢ ƣI iJ jK kL lM mN nO oӨ өP pQ qR rS sŞ şT tѢ ѣU uV vW wX xX̵ x̵H hZ zƵ ƶЗ з

До 1938 видавалися підручники, газети та інша література. Потім, до кінця 1980-х шугнанська мова не мала писемності. Зараз обмежено використовується алфавіт на основі кирилиці. Окремі матеріали на шугнанській публікуються в газетах Бадахшон, Ма'ріфат, Фарҳангі Бадахшон.

Алфавіт з підручника шугнанської мови

А аĀ āб бв вВ̌ в̌г гҒ ғГ̌ г̌Ғ̌ ғ̌д дД̌ д̌е ее еЖ жз ЗЗ̌ з̌І іӢ ӣЙ їК кҚ қл лм мн нПро проП пр рс зт тТ̌ т̌у уӮ ӯУ̊ у̊ф фх хҲ ҳХ̌ х̌Ц цЧ чҶ ҷШ шье е

Алфавіт за даними книги «Мови Російської Федерації та сусідніх держав»

а аĀ āб бв вВ̌ в̌г гҒ ғГ̌ г̌Д дД̌ д̌Ē ēÊ êЖ жз ЗҘ ҙі іӢ ӣй їК кҚ қл лм мн нПро проП пр рЗ зт тТ̌ т̌У уӮ ӯУ̊ у̊Ф фХ хҲ ҳХ̌ х̌ц цч чҶ ҷШ шьь

Лексика Незважаючи на те, що лексика шугнанської мови має багато спільного з лексикою інших східноіранських мов, багато лексичних одиниць є лише в ній і в спорідненій сарикольській, але відсутня в інших східноіранських мовах (ваханська, пушту, авеста).

+Порівняльна таблиця лексики семи іранських мов

Українська переклад Фарсі таджицька Шугнанська Рушанська Сарикольська Ваханська Пушту Авестійськасинpesær (پسر)pisar (писар)putraвогонь (اتش) (Оташів)âtarводаɒb (اب)ob (про)aiwyô, apкисть рукиdæst (دست)dast (даѕт)zastaступняpɒ (پا)po (по)зубdændɒn (دندان)dandon (дандон)?око (چشم) (Чашма)chashmanкіньæsb (اسب)asp (асп)aspaхмараæbr (ابر)abr (абр)?пшеницяgændom (گندم)gandum (гандум)?м'ясо (گوشت) (гушт)?багатоbesjɒr (بسيار)bisjor (бісер)paoiri, paoirîsh, pouruвисокийbolænd (بلند)baland (баланди)berezô, berezañtдалеко (دور)dur (дур)dûra, dûrâtхороший (خوب) (Хуб)vohuмалий (كوچك)) (Хурд)?говоритиgoft (گفت)guft (гуфт)aoj-, mrû-, sangh-робитиkærd (كرد)kard (кард)kar-бачитиdid (ديد)did (дид)dî-

Примітки

Література І. І. Зарубін. Шугнанскіе тексти та словник. М.-Л.,1960; Şamвizodāt M.B. Xugnөni alifbә. ullajen çāt. Sitalinobod — Toşkand 1931 Şamвizoda Çamşed. Alifbe. Awalөn sol çat. Stalinobod, 1937 Карамшоев. Шугнанско-російський словник. 3 вип. М., 1988–1999.

Посилання