Станіслав Жолкевський гербу Любич (1520/1521 — 25 липня 1588) — галицький шляхтич, військовик та урядник Речі Посполитої.
Життєпис Син белзького воєводи Миколая Жолкевського.
Здобув добру освіту (як і брат Микола — медицький староста). Брав участь у збройних кампаніях, сутичках (зокрема, під Гданьськом, у Московії; особливо під Соколею, коли, вислані великим гетьманом коронним Миколаєм Мєлєцким, стримували натиск з чисельною перевагою сил московитів до підходу основних загонів коронного війська). Мав посади галицького каштеляна (номінація 17 листопада 1580)Przyboś K. (opracował). Urzędnicy województwa ruskiego XIV—XVIII wieków… — S. 43. , белзького та руського воєводи. Був послом на сейм у Любліні, підписав унію з ВКЛ 1569 року. Брав участь в генеральному з'їзді під Єнджеювом 1576 року. На Вісьліцькому конгресі сприяв обранню королем Сигізмунда ІІІ Вази, застосовуючи силу. Був власником тоді ще села Бродів, якими дуже опікувався, може, найбільше з власних придбань. Сприяв початку будівництву костелу святого Станіслава тут, також для Бродів у короля Стефана Баторія отримав 22 серпня 1584 року дозвіл на магдебурзьке право, назвавши місто ЛюбичBarącz S. Wolne miasto handlowe Brody… — S. 6—7..
1576 року, після смерти першої дружини Софії, намірився піти в монастир і отримав експектативу (право на посаду) православного владики володимирського і берестейського, за якою мав отримати висвячення і посаду єпископа після смерти чинного єпископа. У той час у Польщі існувала традиція, що на православних єпископів висвячували когось із православної руської шляхти, мотивуючи тим, що низове православне духовенство було неосвіченим. Але Станіслав Жолкевський 1580 року несподівано одружився вдруге з Анною Сокіл, молодшою від нього на 30 років, головній спадкоємниці володінь Андрія Висоцького, і отримав через неї у власність значні землеволодіння. Це спонукало Жолкевського обрати світську кар'єру і 24 квітня 1580 року за немалу відступну плату від Печерського архимандрита Мелетія Хрептовича Жолкевський публічно зрікся на його користь наданого права на посаду православного владики володимирського і берестейського і прийняв католицизм.
Був похований у Львівській католицькій катедрі, йому був встановлений кам'яний надгробок з епітафієюNiesiecki K. Korona Polska przy Złotey Wolności… — T. 4. — S. 753—754. . У сучасному храмі є пам'ятна таблиця з епітафією латиною, розташована зліва на початку презбітерію. Переклад тексту епітафії українською: .
Сім'я Був тричі одружений; вперше зі Софією Липською з Горая гербу Корчак, мав 2-х синів: Миколай — львівський підкоморій, помер перед або 1603 рокуBarącz S. Pamiętnik szlachetnego Ledochowskich domu . — Lwów, 1879. — S. 9. , Станіслав — польний та великий коронний гетьман, київський воєвода.
З другою дружиною Анною Соколувною та третьою Ельжбєтою дітей не мав, бо одружився з ними після 60 роківBarącz S. Wolne miasto handlowe Brody… — S. 8. .
Світлини
Див. також Станіслав Жолкевський (значення)
Примітки
Джерела Созанський І. З минувшини міста Бродів. — Львів, 1911. Barącz S. Wolne miasto handlowe Brody. — Lwów : Drukarnia zakładu narodowego im. Ossolińskich, 1865. — 199 s. Grobowiec Żółkiewskiego Stanisława… // Lwowianin, czyli zbior potrzebnych i uzytecznych (w VII t.), 1836, № 15, wydawany przez Ludw. Zielinskiego (?-1873). — S. 11—12. Niesiecki K. Korona Polska przy Złotey Wolności Starożytnemi Wszystkich Kathedr, Prowincyi y Rycerstwa Kleynotami Heroicznym Męstwem y odwagą, Naywyższemi Honorami a naypierwey Cnotą, Pobożnością y Swiątobliwością Ozdobiona… — Lwów : w drukarni Collegium Lwowskiego Societatis Jesu, 1743. — T. 4. — 820 s. — S. 753—754. Urzędnicy województwa ruskiego XIV—XVIII wieków / opracował K. Przyboś. — Wrocław — Warszawa — Kraków — Gdańsk — Łódź : Zakład Narodowy Imienia Ossolińskich, Wydawnictwo Polskiej Akademii Nauk, 1987. — 417 s. — S. 43. — ISBN 83-04-0251213-4 całość, ISBN 83-04-01814-4.
ПопередникЯн Сененський Каштелян галицький1580 НаступникМиколай Гербурт ПопередникАнджей Тенчинський Воєвода белзький1581-1585/1586 НаступникПавел Уханський ПопередникЄронім Сенявський Воєвода руський1585-1588 НаступникМиколай Гербурт