Ригор Іванович Бородулін (, , хутір Верасовка, Ушацького району, Вітебська область — Памёр Рыгор Барадулін), відомий також як Дядько РигорДзядзьку Рыгору — 75 — білоруський поет, есеїст і перекладач. Останній Народний поет Білорусі.

Біографія

Народився в сім'ї Івана Ригоровича і Акуліни Андреївни Бородуліної на хуторі Верасовка (офіційна назва натоді була «Городок ІІ Острів-Сорочинської сільради»), а в 1937 році хутір був зліквідований і сім'ю поета переселили в Ушачі. Дід поета по маминій лінії Андрей Гальвіньш був етнічним латишем. Батько загинув у 1944 році під час німецько-радянської війни у партизанському загоні. Після війни Ригор Бородулін навчався в Ушацькій середній школі (закінчив в 1954), відтак на філологічному факультеті БДУ (закінчив 1959 р.).

Працював редактором у різних періодичних виданнях: газеті «Советская Белоруссия», часописах «Бярозка», «Полымя», а також у видавництвах «Беларусь» (з 1969 р.), «Мастацкая літаратура» (з 1972 р.). Видавництву «Художня література» Ригор Бородулін віддав понад двадцять років, працював редактором, потім завідувачем редакції. У складі державної делегації БРСР брав участь у 39-й сесії Генеральної Асамблеї ООН (1984 р.).

Ригор Бородулін чинний член СБП, один із творців і активних учасників Білоруського ПЕН-центру (1989—1999 рр., президент з 1990 р., віце-президент з 1999 р.). Член Партії БНФ, член Сейму БНФ (з 1989 р.). У 1995—1997 рр.. був у керівництві Білоруського Фонду Сороса.

Одружений з Валянціною Михайлівною Бородуліною. Донька Ілона — художниця. Має онуку Дамініку. Колекціонує слонів і черепах. Ригор Бородулін визнає себе за уніатаТры мяхі дзядзькі Рыгора, альбо Сам-насам з Барадуліным / Сяргей Шапран — Мінск: Логвінаў, 2011. — 362 с. — (Кнігарня "Наша Ніва). ISBN 978-985-6991-81-6.

Погляди

Політичні У школі Ригор Бородулін ухилився від участі в піонерському русі: під час запису в організацію Бородулін утік зі школи. Потім про той факт, що він не приєднався до піонерської організації, вчителі забули, тому Ригор Бородулін так і не став піонером. У юності приєднався до комсомолу. Під час трудової діяльності неодноразово відхиляв пропозиції приєднання до лав КПРС.

Наприкінці 1980-х років, під час Перебудови й розвитку пов'язаних із нею національно-відроджувальних рухів у республіках СРСР, був активним учасником громадського руху «Беларускі народны фронт „Адраджэньне“», потім приєднався до Партії БНФ, яка утворилася на фундаменті цього руху. На перших Президентських виборах в історії Білорусі (1994 р.) разом із Василем Биковим активно підтримував Зенона Позняка. Із другої половини 1990-х і дотепер активної участі в політиці не бере. Називає політику «брудною справою». В інтерв'ю висловлює різкі антикомуністичні (переважно антибільшовистські) погляди.

Релігійні У дитинстві Григорій Бородулін був похрещений римсько-католицьким священиком. З кінця 1980-х років Бородулін відносить себе до вірян Білоруського Греко-Католицької Церкви (уніатів). При цьому стверджує, що питання конфесійної приналежності не є суттєвим, позаяк «Бог для всіх один». 28 червня 2004 разом з архімандритом Сергієм Гаєком мав особисту авдієнцію з Папою Римським Іоанном Павлом II. Активно працює в жанрі духової лірики.

Бібліографія

Збірки поезії Маладзік над стэпам. Мн., 1959 (перавыд. 2010, Мінск); Рунець, красаваць, налівацца! Мн., 1961; Мех шэрых, мех белых. Мн., 1963; Нагбом. Мн., 1963; Дойны конь. Мн., 1965; Красавік. Мн., 1965; Неруш. Мн., 1966; Адам і Ева. Мн., 1968; Лінія перамены дат. Мн., 1969; Экзамен. Мн., 1969; Ай! Не буду! Не хачу! Мн., 1971; Вяртанне ў першы снег. Мн., 1972; Журавінка. Мн., 1973; Рум. Мн., 1974; Свята пчалы. Мн., 1975; Суровая вымова. Мн., 1976; Прынамсі… Мн., 1977; Што было б тады, калі б? Мн., 1977; Абсяг. Мн., 1978; Белая яблыня грому. Мн., 1979; Вечалле. Мн., 1980; Ці пазяхае бегемот? Мн., 1981; Паэма прызнання. Мн., 1982; Амплітуда смеласці. Мн., 1983; Выбраныя творы: У 2 т. Мн., 1984; Абразы без абразы. Мн., 1985; Азбука не забаўка. Мн., 1985; Індыкала-кудыкала. МН., 1986; Маўчанне Перуна. Мн., 1986; Парастак радка, галінка верша: Артыкулы, эсэ. Мн., 1987; Бервенізацыя. Мн., 1988; Мудрэц са ступаю. Мн., 1988; Вяртанне. Разам з В. Ждановічам. Мн., 1988; Кобра ў торбе. Мн., 1989; Самота паломніцтва. Мн., 1990; Міласэрнасць плахі. Мн., 1992; Трэба дома бываць часцей. Мн., 1993; Азбука — вясёлы вулей. Мн., 1994; Асобы рознай пробы. Мн., 1994; Евангелле ад Мамы. Мн., 1995; Аратай, які пасвіць аблокі: Эсэ і некананізаваныя ўспаміны. Мн., 1995; Слаўлю чысты абрус. Мн., 1996; Грышка, Мішка і Шчыпай ехалі на чоўне. Мн., 1996; Здубавецце. Мн., 1996; Збор твораў: У 4 т. Мн., «Мастацкая літаратура»: т. І — 1996, т. ІІ — 1998, т. ІІІ — 1999, т. IV — 2002; Ішоў коця па канапе. Мн., 1997; Як воўк калядаваў. Мн., 2000; Лісты ў Хельсінкі. Мн., 2000; Зорка спагады. Мн., 2000; Босая зорка. Мн., 2001; Калі рукаюцца душы: Паэзія з прозай. З Васілём Быкавым. Мн., 2003; Дуліна ад Барадуліна. Радыё Свабодная Еўропа. Радыё Свабода, 2004; Сама пайду дарогаю, голас пашлю дуброваю: Песні матчыны з Вушаччыны. Мн., 2005; Ксты. Мн., 2005; Ксты/Ksty. Мн., 2006; Быць!/To Be! Мн., 2006; Рымскі дыпціх. Полацк, 2006; Рымскі трыпціх. Роздумы. Полацк, 2006; Руны Перуновы. Мн., 2006; Ксты. Выданне другое, дапоўненае. Мн., 2006; Ксты/Ksty. Выданне другое, дапоўненае. Мн., 2007; Выбраныя творы. Беларускі кнігазбор. Мн., 2008; Выпаў грук у грома з рук. Мн., 2009; Навошта. Мн., 2009; Ксты. Выданне трэцяе, дапоўненае. Мн., 2009; Халодная памяць вады. Мн., 2010; Перакуленае/Опрокинутое. М., 2010; «Вяльмуе Бог абраннікаў сваіх». Полацк, 2011; Толькі б яўрэі былі!.. Мн., 2011; Anima. Мн., 2011; Сябры. Мн., 2013; Лепей: Рукапісы 1952—2013. Мн., 2013.

Твори Ригора Бородуліна, перекладені російською мовою Аист на крыше: Стихи. М., 1966; Избранная лирика. М., 1969; Раскидач: Весёлые стихи. Мн., 1969; Баллада Брестской крепости. Мн., 1975; Небо твоих очей: Стихи и поэма. М., 1976; Озеро у горизонта: Стихи. М., 1979; Праздник пчелы. М., 1980; Поэма признания: Стихи и поэмы. Мн., 1982; Каждый четвёртый. Стихи. М., 1984; Избранное: Стихотворения. Поэмы. 1955—1983. М., 1985; Кошки в лукошке: Весёлые стихи и сказки. Мн., 1985; Белая яблоня грома: Стихи. М., 1989.

Твори Ригора Бородуліна, перакладені на інші мови Siena laiks. Латиською мовою. Rīga, 1967; Kas jōehobu naigutab? Естонською мовою. Tallinn, 1976; Свято бджоли. Українською мовою. Київ, 1978; Gandras ant stogo. Литовською мовою. Vilnius, 1981; Small Anthology of the Poetry by Ryhor Baradulin/Transl. G. Wallace, V. Rich, W. May, P. Tempest. New York, 1984; Ei buey negro de mis cuitas… Іспанською мовою. Мн., 1985; Święto pszczoły. Польською мовою. Łódź, 1986; Valoda. Латишською мовою. Rīga, 1987; Järv silmapiiril. Естонською мовою. Tallinn, 1988; Трофейная тръба: Лірика. Болгарською мовою. Софія, 1988; Ситораи дидор. таджицькою мовою. Душанбе, 1989; Kiedy witają się dusze. Annus Albaruthenicus. Год беларускі 2005, ред. С. Яновіч. Крынкі, 2005, с. 315—330. Переклад на польську мову Ч. Сенюха. Лісты 1-22; Gdy witają się dusze. Poezija i proza. З Васілём Быкавым. Польською мовою. Переклад Ч. Сенюха. Лісты 1-22; Žit! Чеською мовою. Переклад Ф. Соколової. Передмова Вацлава Гавела. Praha, 2006; 祈りの風 (Молитва вітру). японською мовою. Переклад Кашина Гоу. Йокогама, 2007.

Епістолярій Листи до Василя Бикова. У кн.: Дажыць да зялёнай травы… Львів, 2008; Паслаў бы табе душу… Ліставанне Рыгора Барадуліна з мамай (1954—1971). Мн., 2009.

Навуково-популярні видання Ригора Бородуліна Вушацкі словазбор Рыгора Барадуліна. Мн., 2013.

Примітки