Лісопильня — С. 525, тартак — С. 41, пи́льня, лісопильний завод, діал. тра́чка — С. 241 — підприємство, для поздовжнього розпилювання круглих лісоматеріалів та брусів на пиломатеріали потрібних розмірів та якості за допомогою лісопильної рами.
У деревообробній промисловості, тартак відносять до першої групи виробництва — первинна обробка деревини.Первинна обробка деревини
Тартак
Словом «тартак» (від < trzeć — «терти») або «трачка» ( < trzeć) в первісному значенні цього слова називалася спеціальна конструкція з деревини, козла, на яких проводили поздовжнє розпилювання стовбурів на дошки за допомогою довгих дворучних пилок (відома також як «трацький верстат») — С. 137. Колоду встановлювали горизонтально на певній висоті над землею і закріплювали з допомогою скоб, потім її розпилювали вздовж два пилярі. Один майстер («трач») під час розпилювання знаходився зверху, другий стояв на землі. В окремих випадках знизу могло бути двоє майстрів (бо вниз тягнути пилку було важче). Якщо колода для розпилювання була груба і важка, то її не ставили на козла, а клали поперек ями, у якій знаходилися «низові» пилярі. Довжина пилки становила 1,7 м (довжина розмаху рук). На колоду перед розпилюванням могла наноситись розмітка обвугленим шнуром. Тирсу на тартаку (трачці) називали «трачинням». У пізніших конструкціях тартак приводився в рух за допомогою водяного млина, через що слово «тартак» стало позначати лісопильний млин.
У 1593 році Корнеліс Корнелісзон () першим отримав патент на механізм тартакаH. Bonke et al., Cornelis Corneliszoon van Uitgeest: uitvinder aan de basis van de Gouden Eeuw, 2e dr. Zutphen 2004. . Для урухомлення пилок і механізму подавання лісопильної рами може використовуватися водяний двигун (водяні лісопильні) або механізм вітряка (вітряні лісопильні). Перетворення обертового руху вала на поступальний рух пилок здійснюється за допомогою кривошипно-шатунного механізму.
В Україні перші тартаки — водяні млини з'явилися в XV столітті.. Так у Нових Стрілиськах тартак був вже у 1429 роціІсторія української культури . За загал. ред. Івана Крип'якевича. — 4-те вид., стереотип. — К.: Либідь, 2002. — 656 с. ISBN 966-06-0248-0..
Топонімія і ономастика Топонім «тартак» поширений у центральній, західній та північній Україні (села Тартаків, Тартак, урочище Тартак, ставок Тартак в Умані та Лебедині на Черкащині, річка Тартак на Житомирщині, тощо), що свідчить про розвиток деревообробної промисловості на тих теренах, де була деревинаМ.Хармак. До історії водяних млинів у Батурині. Сіверщина в історії України, випуск 6, 2013. Тартаки найбільше набули поширення у місцевостях де були великі лісові масиви. Так у 1906 році в Галичині діяло 159 зареєстрованих тартаків та 432 незареєстрованих тартаківПроект «Україна». Галичина та Волинь у складі міжвоєнної Польщі / В. Вісин, Р. Голик, В. Голубко та ін.; авт.-упоряд. Микола Литвин; худож.-оформлювач О. А. Гугалова. — Харків: Фоліо, 2017. — 444 с.: іл. ISBN 978-966-03-7819-3..
Також від «тартак» походять українські прізвища (Тартаковський, Тартакович тощо)Н. Б. Таранова, С. В. Гулик. опоніми Гологоро-Кременецької гряди та Малого Полісся, які пов'язані з господарською діяльністю населення // Наукові записки Тернопільського національного педагогічного університету імені Володимира Гнатюка. Серія: Географія. — 2017. — № 2. — С. 20-26..
Галерея
Див. також Дворучна пилка Стрічкова пилка Кругла пилка Заготівля лісу Сушіння деревини
Примітки
Посилання
Словник української мови